Карло Гінзбург, деталь і прірва ~ Ентре-Темпс

Мюріель Пік

Мюріель Пік - письменниця і літературознавець, колаг і відеооператор. Доктор EHESS, вона викладає французьку літературу в Бернському університеті

Чи можемо ми здогадуватися про минуле, коли філолог вгадує тексти? Чи можемо ми читати сліди в пилі, як ворожіння здогадується про майбутнє? Ці питання лежать у джерела файлу, присвяченого творам Карло Гінзбурга Мюріель Пік у огляді "Випадки" минулого місяця, файл, який буде предметом зустрічі в Будинку поезії цієї суботи, 17 жовтня, близько два терміни його назви: деталь і безодня. Мюріель Пік ділиться з приводу на Entre-Temps вступом до досьє і досліджує на знімках зближення, яке Карло Гінзбург робить між Бастером Кітоном і Данте.

Автори досьє проведуть діалог у Maison de la Poésie у суботу, 17 жовтня, о 15:00: див. Практичну інформацію на веб-сайті Maison de la Poésie.

Деталь

Деталь можна зрозуміти лише через ціле, а пояснення деталі завжди передбачає розуміння цілого. Це, загалом кажучи, визначення того, що філологи називають герменевтичним колом, методологією, яку хотілося б у цьому досьє на основі роботи історика Карло Гінзбурга, щоб виміряти актуальність та актуальність, щоб думати правдиво і говорити просто гуманітарні науки.

“Спілкувальник - це ворожитель. Тут і в інших місцях я беру деякі спостереження над S. Timpanaro, Il lapsus freudiano. Psicanalisi e critica testuale, Флоренція, 1974, але зміна значення так би мовити. Коротко (і спрощуючи), хоча для Тімпанаро психоаналіз слід відкинути, оскільки він суттєво близький до магії, я прагну довести, що не тільки психоаналіз, але й більшість того, що ми називаємо науками про людей, натхненна епістемологією гадальний тип (про наслідки цієї тези див. останню частину есе). Тімпанаро вже згадував індивідуалізуючі пояснення магії та індивідуалізуючі характеристики двох наук, таких як медицина та філологія, в Il lapsus, op. цит., с. 71-72. "

Отже, читач зрозуміє, що ця епістолярна збірка є безцінним документом для розгляду кордонів між позитивістським співвідношенням та ворожою раціональністю, історичним матеріалізмом та наукою про конкретне. Вони також проливають інше світло на суперечки Гінзбурга з Хайден Уайт та прихильниками нового історизму та метаісторії, релятивістські наслідки яких він відкидає через деконструктивістський (риторичний, поетичний) підхід до історичного дискурсу. Питання про матеріалізм у зв’язку з різними режимами раціональності пропонує ще один гносеологічний та політичний доступ до відносин між наукою та фантастикою, які займають центральне місце протягом декількох десятиліть, із витісненням історіографії на користь історичного наративу, що згадується зараз, але також через конфлікти між історією та пам’яттю, сумнів у надійності джерел з урахуванням індивідуальних та колективних травм та появу поетичного свідчення в літературі.

Мюріель Пік, Вступ, "Карло Гінзбург, деталі та безодня", у Випадку № 15, Правда, вигадка. Щоб бути правдою, сказати справедливо, сказати. Бернард Вуййо, вересень 2020 р. С. 266 [4].

Безодня

У статті, яку він дає для досьє, Карло Гінзбург цікавиться мізаном Данте до Бастера Кітона, порівнюючи зображення рукопису "Божественної комедії" з послідовністю з фільму "Шерлок Джуніор" (1924): "Бастер, оператор, засинає, як тільки починає дивитися фільм. Він починає мріяти; і уві сні він намагається потрапити у фільм, який дивився; […] Підсумовуючи: незавершений фільм, знятий іншим фільмом, обрамлений мрією, обрамлений фільмом, який він дивився. Серія mise en abyme. Зображення подвійника Бастера, що залишає його спляче тіло, безпомилково викликає подвійника Данте, який покидає його тіло, як це зображено в мініатюрі Пріамо делла Кверсія "

[1] Мюріель Пік, “Indovinare il passato. A предложито ді una lettura ді Карло Гінзбург ”, традиц. Полярне сяйво, Псіче. Rivista di cultura psichoanalitica, 2/2018 (листопад), Une sapere conjecturale ?, Pp. 339-360.

[2] Карло Гінзбург/Себастьяно Тімпанаро, Lettere intorno a Freud (1971-1995) (con una nota di C. G.), у Sebastiano Timpanaro nella cultura del secondo Novecento, ed. Енріко Гідетті та Алессандро Пагніні, Рома, Edizioni di Storia e Letteratura, 2005, с. 317-45.

[3] Я перефразую, перекладаючи кілька рядків з Перрі Андерсона, “Надзвичайний філолог. Себастьяно Тімпанаро ”, Спектр, Лондон/Нью-Йорк, Версо, 2005, с. 188-209.

[4] Зміст файлу "Карло Гінзбург, деталь і прірва": Мюріель Пік, "Читання в пилу. Про актуальність філології з читацької записки Карло Гінзбурга ", с. 269-306, за яким слідує традиція. (Мартін Рюфф, анотовано Мюріель Пік) з “Переписки навколо Фрейда (1971-1995)”, с. 307-348; та "Карло Гінзбург", La mise en abyme. Переформатування »(пер. П’єр-Антуан Фабр), с. 348-367.