Книжковий ярмарок у Франкфурті-на-Майні Кондитерська A mischka ()
MARENTE DE MOOR знає «російсько-радянську» душу
- Ірмтрауд Гучке
- 10.05.2010
- Час читання: 4 хв.
Вона є дочкою автора бестселерів - Маргарет де Моор - і, як голландка, вивчала славістику. Навіть кілька років жив у Петербурзі і працював кореспондентом газети. Марента де Мур, 1972 року народження, є прикладом того, як російська мова, як тільки ти зануришся в неї, залишається в тобі, де б ти потім не жила. І все ж дивується, як молода жінка з Амстердама написала книгу про російську душу.
Марента де Мур розповідає про Віталія Киріллоу, який із Горького - так він і досі називає колишній і нинішній Нижній Новгород - приїжджає в Амстердам, де вже мешкає його двоюрідний брат Ілля. Він говорить змістовне речення в романі: «Пересувні будинки показують різницю між голландцями та росіянами. Ми не подорожуємо, ми просто емігруємо ». На деякий час це теж здається, ніби Віталій емігрував. Коли у нього закінчилася тримісячна віза, він більше не може стояти на Рембрандта, щоб продавати акварелі туристам, йому доводиться шукати непомітну роботу, і ні за яких обставин не можна їздити в чорному, інспектори можуть визнати його "незаконним". Але якось він проходить, російська діаспора огортає його.
Він навіть знайшов подругу - голландку Джессі, яка вивчала славістику - і переїхав до неї. Вона енергійна, весела жінка, з якою можна послухати різницю між "леккером" і "вкусним" і яка іноді отримує горілку вночі (адже в романі насправді люди п'ють без зупинок); після цього алкоголь набагато важливіший для протвереження. "Краще росіянин у ліжку, ніж ядерна ракета", - сказала одного разу Джессі.
Вона може розповісти сон, який мучить Віталія ніч за ніччю. Чи справді вона розуміє, чому? Під час служби в армії на фінському кордоні солдат, з яким Віталій був у патрулі, раптово втік на лижах. Десь далеко - уже по-фінськи - він зупинився і подивився на нього. Віталій міг стріляти - згідно з наказом, навіть повинен - але він був паралізований. Потім його перевели в каральний батальйон на крайній півночі і з тих пір розмірковував, як пройшов його товариш. Він навіть не знав свого імені. Таємною причиною його поїздки на захід було шукати його. Незалежно від того, правдоподібно це чи ні, як фіксовану ідею її вигаданого характеру ми повинні взяти це у Маренти де Моор, тим більше, що це пояснює заголовок: "Амстердам і назад" - адже врешті-решт ми бачимо приїзд Віталія до Петербурга.
Як це з ним проходить, поняття не маю. Чи зберігаються його стосунки з Джессі, хто під час плавання - вона "інтурістка", а він, що відправився в дорогу, - стає тендітним, чи вважає він все-таки пошуки цього солдата (він хотів дізнатися ім'я свого колишнього прикордонного підрозділу) як значущий після того, як з'ясував, що між СРСР та Фінляндією була угода про екстрадицію, і чи побачить він коли-небудь своїх друзів з Амстердаму, схоже, також не так цікавить автора. Або вона хоче продовжувати розповідати, чи має бути хоч продовження? Перш за все, схоже, що її цікавить менш захоплююча історія, ніж подробиці її малювання.
"Marente de Moor потребує лише двох-трьох мазків, щоб оживити різні квартали Амстердама в її дебютному романі і, перш за все, зобразити східноєвропейську сцену міста", - говорить реферат. Але це не просто вмілий опис - Марента де Мур захоплює російсько-радянську зсередини. Вона збирає все, що з цим пов’язано - від Пушкіна до грибного супу, опівнічного тролейбуса та історії КПРС. "Радянський Союз цілком міг розпастися, але погляньте на нас" - Віталій та інші росіяни в Амстердамі у їхньому духовному світі: з прочитаними книгами, фільмами, які вони бачили, кондитерською "Мішка" na sewere «, вірші Маяковського з радянського паспорта, Ілля Муромець, Сергій Бондарчук, Булат Окуд-шава та Алла Пугачова. Роман насичений російською лексикою (яку, на жаль, іноді неправильно транскрибують). Комсомольська правда, синок, комуналка, гастроном, іномарка, поїхали ребята, боше мох .
Той, хто розуміє, що двоюрідний брат Віталія Ілля радіє, коли мати відправляє йому свій піонерський шарф в Амстердам, почуватиметься як вдома з цим романом.
Маренте де Мур: Амстердам і назад. Роман. Від голландців Вальтрауда Гусмерта. Suhrkamp Verlag. 285 с., Тверда обкладинка, 22,90 євро.
Ця стаття важлива! Збережіть цю журналістику!
Спеціальні часи вимагають спеціальних заходів: Через коронарну кризу та наслідки в основному паралізованого суспільного життя ми вирішили зробити весь вміст нашого веб-сайту безкоштовно доступним для всіх протягом обмеженого часу. Тим не менше, нам потрібні фінансові ресурси, щоб продовжувати звітувати для вас.
Допоможіть нам зробити нашу журналістику можливою і в майбутньому! Підтримайте зараз лише кількома клацаннями миші!