Німецька книжкова премія письменника Саші Станішича
«Я вражений тим, що щось подібне присуджується». Саша Станішич не мав на увазі власну книгу «Походження», яка щойно була оголошена титулом переможця у Frankfurter Kaisersaal у своїй промові з приводу цьогорічної німецької книжкової премії. Його слова були спрямовані проти присудження Нобелівської премії з літератури 2019 року Пітеру Хандке: Ця премія була присуджена тому, хто, за словами Станішича, затьмарив радість від отримання власної нагороди. "Ось чому я хочу використати публіку, щоб трохи розсердитися".
Це було більше, ніж "трохи". Саша Станішич говорив з авторитетом чоловіка, який народився у Вишеграді, Боснія, в 1978 році, і якому довелося втекти з батьківщини з матір'ю з мусульманської родини в 1992 році, оскільки сербські загарбники їм загрожували смертю. Про це розповідає “Походження”, а також про прибуття до Німеччини та поселення там аж до отримання німецького громадянства Станішичем у 2008 році. Його батьки - їх батько прийшов пізніше - більше не мали права жити в Німеччині, вони мали доведеться знову залишити країну.
"Той факт, що мені дозволено стояти тут", - сказав Станішич, ослаблений запаленням щитовидної залози, але воюючий у Кайзерсаалі, "я зобов'язаний реальності, що Хандке складається лише з брехні - література насправді не повинна". писав про рідне місто Станішича Більшеград, сербські злочини ніколи не відбувалися і навіть були допитані. "Я тут, щоб відсвяткувати іншу літературу: інші п'ятдесят відсотків Нобелівської премії я святкую Ольгу Токарчук", чиї книги не є цинічними, не брешуть. «Я святкую літературу, яка описує час, і часу, як Петро Хандке описує, ніколи не було в Боснії». Оплески аудиторії в залі після цих слів були величезними і тривали довгий час.
Взаємозв'язок роботи та автора
Прийнятна промова Станішича, безперечно, є найбільш політичною, яку на сьогодні виголошував лауреат німецької книжкової премії. Це також піднімає питання про те, як слід оцінювати літературу, ставлячи повсюдно питання правдивості. Для Станішича правдивість літературного твору невіддільна від особистості автора. Журі Нобелівської премії аргументувало інакше; для них рахувався лише літературний твір. Однак Станішич також бачить вигадану літературу нового лауреата Нобелівської премії за літературу, отруєну нарисами Хандке, щоб виправдати сербську сторону в югославських війнах. З цього спостереження може розвинутися фундаментальна дискусія. Цим Станішич уже зробив Німецьку книжкову премію великою послугою - і, можливо, також літературою як такою. Якою б не була ваша позиція щодо цього питання, часи змінилися, коли було легко відрізнити реальність від естетики.
Німецька книжкова премія за “Походження” також є удачею удачі, оскільки вона визнає естетично вибагливий твір, повний формальних артефактів, який водночас є більш насиченим реальністю, ніж будь-яка інша нагороджена книгою раніше. Це також перший виграшний титул в історії Німецької книжкової премії, який з’явився не восени року номінації, а навесні. Дотепер щорічно змінювані журі завжди вибирали свіжість романів, яким було лише кілька тижнів. "Походження" навіть не вказано як роман, тому могли бути заперечення проти його номінації. Той факт, що вони не показали, наскільки переконаним було журі щодо книги.
Безсумнівно, це заслужений призер серед шести титулів у шорт-листі, до якого також увійшли «Рідка земля» Рафаели Едельбауер, «Кінцугі» Міку Софі Кюмель, «Не як ти» Тоніо Шахінгера, «Зимові бджоли» Норберта Шеєра та «Брати» Джекі Томае. включено. Саша Станішич отримує 25 000 євро як переможець, інші фіналісти отримують по 2500. "Походження" вже привернуло багато уваги; він кілька разів потрапляв у списки бестселерів. Той факт, що ще більше людей прочитає цю книгу з популярною німецькою книжковою премією, надзвичайно радує.