Олена Горунеску, життя, присвячене французьким словникам - Le Point
Олена Горунеску ніколи не бачила Франції, але присвятила своє життя написанню французьких словників та підручників, які супроводжували покоління румунів у навчанні. Незважаючи на перешкоди, які комуністичний режим ставив на своєму шляху.
"Що мені найбільше подобається у світі, це робота, за моїм столом, перед моєю машинкою", - сказала ця 82-річна дама, посміхаючись, у своїй маленькій квартирі в Бухаресті, де вона живе в оточенні книг. Нещодавно вона почала користуватися комп’ютером.
"Якщо мені скажуть: + ваші словники дуже хороші і дуже корисні, + у мене хороший день. Я відчуваю, що я не працював даремно, що я не витрачав свій час даремно", - додає він.
У все ще дуже франкомовній країні - майже 90% молодих румунів вивчають французьку - вона запустила новий словник.
Олена Горунеску, яка народилася в Браїлі (південний схід) від грецької матері та батька, який був директором компаній, які прищепили їй любов до французької мови, завжди була першою у всіх школах, які вона відвідувала. Вперше прибувши на вступні іспити Бухарестського університету в 1947 р., Вона також закінчила основне підвищення кваліфікації.
Але його буржуазне походження, яке вважається підозрілим для комуністичного режиму, буде головною перешкодою. Їй знадобилося 16 років "блукань" як перекладача та перекладача, перш ніж вона змогла нарешті викладати в університеті, в 1967 році.
Незважаючи на несправедливість, вона не вважає себе "переслідуваною" режимом: "Мене не було у в'язниці, мене терпіли, вони дали мені жити".
Однак вона зіткнулася з цензурою, яка повернула їй назад курс сучасного французького театру, позначений знаками питання. Розмови про драматурга Євгена Йонеско, відомого своїм антиавторитаризмом, хвилювали.
Олена стерла нотатки і взяла копію так, як написала її в друкарні. Курс з’явився таким.
"Це не був акт мужності, це був акт гідності", - сказала вона.
Однак його театральний словник залишався в шухлядах сім років. Він був опублікований лише після падіння диктатора Ніколае Чаушеску.
Перший раз, коли вона хотіла зробити французько-румунський словник, їй сказали, що він уже є.
"Я наполягав. Я сказав: + але у французів є словники Larousse, Robert, Littré, Flammarion і Hachette, дуже хороші словники. + Відповідь: + Це їх справа. + Це був комунізм: єдиний словник, одна партія", вона каже.
Сьогодні його запис вражає: близько тридцяти книг, включаючи десять словників, перевидані та використані поколіннями французькомовних, у Румунії та інших країнах.
Проте вона ніколи не бачила Франції. По-перше, через диктатуру, яка обмежувала подорожі. Потім вона відчула, що було трохи пізно. Але у неї склалося враження, що вона жила там у супроводі Корнеля, Мольєра та Вольтера, а також тисячі слів, які вона переклала у своїх творах.
Як зробити словник? "Ми прокидаємось о 3:00 ночі і працюємо до настання ночі", звертаючись до багатьох словників, каже вона.
У пані Горунеску немає дітей, але її сотні студентів були її дітьми, каже вона.
Франція щойно віддала їй шану, нагородивши її лицарем академічних пальм та офіцером мистецтв та літератури.
"Найкрасивішою мовою у світі є переклад. А переклад без словника неможливий", - сказав посол Франції в Бухаресті Анрі Поль.