Ось як погано летить людям із зайвою вагою
"Принизливо!"
Напевно, навряд чи хтось, хто справді любить літати. За винятком тих, хто страждає від гіршого страху польоту, більшості з них просто здається обмеженим повітрям, сухим повітрям і, можливо, зльотом і посадкою з тиском на вуха, що виникає в результаті, незручним. Але жінка з надмірною вагою описує в темі Twitter, наскільки поганим є досвід у літаку для людей із зайвою вагою.
Той, хто не має блаженства тілом мрії або худий, але високий, знає, що вам не обов’язково є багато місця в літаку - хоча вам часто доводиться сидіти на своєму місці кілька годин. Але в той час, як у людей із "нормальною" будовою є проблеми, літати - це жах для товстих людей - тема в Twitter від користувача вашого товстого друга це чітко показує.
Купуйте два квитки - але не отримуйте двох місць!
Вона описує свої думки як - і це вона пише сама - "дуже товсту людину" перед тим, як літати в серії твітів. Перш ніж вона навіть забронює квиток на літак, вона досліджує умови перевезення громіздких пасажирів, до яких часто входить авіакомпанія, що зберігає право заборонити гостю літак - без компенсації або повернення грошей і навіть після посадки. Інші авіакомпанії зобов'язують жирних пасажирів забронювати другий квиток - але вони можуть продати місце іншому клієнту без попереднього повідомлення гостя, а також без повернення вартості квитка.
Небажані коментарі про її тіло - звична справа
Але це ще не все! Гірше, ніж недолік ціни (і, звичайно, тісний, незручний простір, якщо їй вдається потрапити на борт), на думку користувача Twitter, емоційний шикан, який подорожує літаком, тягне за собою повних людей. "Я приношу своє власне подовжувач ременя безпеки, тому мені не доведеться просити його", - каже вона. “Мені не соромно просити про нього. Я знаю, що я товста. Я просто боюся, що інші помітять мене і поскарзяться на мене, якщо я прошу про це ". Вона порівнює прохання про подовжувач пояса з" ефектом доміно "людей, які вважають, що їхні тіла та їх присутність довгі і мати можливість широко дискутувати.
Незалежно від того, що скарги інших пасажирів можуть призвести до їх реалізації або вигнання з літака, звичайно, це не залишає особливо гарних відчуттів. "Що б не трапилось, коли хтось скаржиться, моє тіло обговорюється вголос, з великою огидою та надійністю, незалежно від того, хто це чує".
Саме таким поганим був її перший негативний досвід польоту
“Йдеться не про емоційну вразливість. Ви можете мені нашкодити, але я сильна », - пише вона. Але все поєднується під час польоту. “Ніхто не любить літати. Це нікому не зручно. Але для деяких з нас це великий фізичний, фінансовий та емоційний ризик ». Потім вона описує політ шість років тому як відвертий приклад того, як погано може статися. Це був перший раз, коли хтось скаржився на її вагу, але вона ніколи не забувала.
“Чоловік поруч зі мною все більше і більше злився. Я привітався з ним і запитав, як справи, але він проігнорував мене. Він кілька разів піднімався, щоб поговорити зі стюардесою, дико жестикулюючи і показуючи на мене. У мене повернувся живіт, коли я зрозумів, про що мова. Повернувшись, він схопив свої речі і сердито сказав: "Це теж для вашої зручності. Це краще для нас обох ‘. Решту польоту я провів із намальованими руками та ногами, приниженим та самотнім. Ніхто не розмовляв зі мною і не дивився на мене. Стюардеса зі мною також не розмовляла, але вона дала пасажирам поруч зі мною безкоштовну їжу та напої - як компенсацію, бо вони повинні були сісти поруч зі мною. В кінці польоту в проході літака чоловік, якого перевели, сказав мені: «Я б не зробив цього, якби ти була вагітною або на візку». "Я знаю, - сказав я, - саме це робить його таким поганим".
Після цього вона не літала півтора року. Однак, оскільки вона не завжди може уникнути цього професійно, а її сім'я також живе далеко, тепер знову трапляється, що користувач Twitter замовляє квиток на літак. Своїми твітами вона хоче не лише повідомити авіакомпаніям про те, наскільки принизливим є досвід для повних пасажирів, але перш за все і тих, хто її оточує. Для цього він набуває великої популярності в Інтернеті.
«Чи не неймовірно і тривожно, що ми вважаємо, що маємо право відчувати почуття тіла інших людей, але не їх фактичне емоційне та фізичне благополуччя?» - запитує один користувач у коментарі до твітів. Ми можемо лише підписати це!