Перекладайте більше, щоб отримати менше величі та страждань для перекладачів
Як вони працюють? Скільки їм платять? Які їх права? Розслідування.
Жак Дрійон
Пруст на креольській мові ?
Джойс, це справді китайське
Нарешті ми переклали Реймонда Чандлера
Але так, французькі книги продаються за кордоном!
Цензура: важко, важко перекласти ваші книги в Китаї
Існує два типи перекладачів, точніше перекладачів, оскільки майже вісім із десяти професіоналів - жінки: ті, хто має справу з технічними текстами (інструкції з експлуатації, промислова робота, контракти), і ті, хто перекладає книги: комікси до "Фіннеганського пробудження", Виступи Цицерона до романів "Чорної серії".
Перші наймаються на роботу у самих фірмах або в спеціалізованих агентствах, і їм виплачують щомісяця (від 16 000 до 90 000 євро брутто на рік), третина з них все частіше доповнює свій кінець місяця перекладами. Останні є незалежними, і їм доводиться видавати шість-сім книжок на рік, щоб жити - у три-чотири рази менше, ніж у Німеччині. Скасування зниження податку на авторські права стало для них великим ударом.
У Франції існує кілька тисяч "професійних перекладачів", для яких ця діяльність становить понад 70% їхнього доходу і які живуть за рахунок своєї пера. Щороку їх стає ще 150. Вони не житимуть за це - і перші трохи затягнуть пояс: хоча це не виникає у китайців чи турецьких, це питання стає вирішальним для англійської мови, мови, надмірно представленої у десятках університетських майстрів перекладу. Є 600 перекладачів англійською мовою, і 80 навчаються на рік. Хоча дев’ять з десяти перекладачів мають принаймні чотири роки вищої освіти, половина не має спеціальних досліджень.
У цьому бізнесі правило зустрічається рідко, саме переговори є правилом. Вам платять ковзанням або словом? Це залежить. Фіксована ставка або відсоток від продажів? Це залежить. На основі тексту початку чи закінчення? Це залежить. Чи виправляєте ви докази? Це залежить. Ви перечитали? Це залежить.
Оплата за слово. або на знаку ?
Раніше під час набору тексту ми спиралися на аркуш із 25 рядків та максимум 60 символів на рядок. Будь то роман, зі швидкими діалогами чи компактний нарис, видавець подивився, скільки сторінок має рукопис, і відповідно заплатив. Коли прийшов текстовий процесор, система деякий час тривала; ми навіть дали додаток перекладачу, який повернув дискету.
Але видавці швидко зрозуміли, що можуть скористатися цією технічною розробкою. Вони припинили платити цю премію і вирішили, що дискета (тоді «доданий шматок») буде правилом: таким чином вони зберегли композицію тексту. Тоді вони з найбільшим інтересом розглядали одну з функцій текстових процесорів: підрахунок знаків. Навіщо платити за білих людей? вони думають. Потім вони платили за слово; і навіть біля знака, іноді, мимохідь витягуючи перекладача: вони рахували знаки поодинці, а не пробіли між словами. Ми дивуємось, як вони все-таки погоджуються платити коми.
За середній аркуш платили близько двадцяти євро (трохи більше за рідкісні мови, особливо складні тексти, невідкладну роботу чи відомих перекладачів), які ми отримуємо сьогодні лише в тому випадку, якщо аркуш містить 250 слів. Це означає зниження середнього доходу перекладачів на 15-30% приблизно за п’ятнадцять років, незважаючи на переоцінку, підраховану деякими видавцями (в середньому 10%).
За поезію іноді платять твором, і навіть віршами. 1,50 євро Це звучить дивно, але ми повинні знайти основу для розрахунку. І трапляється, що перекладач не отримує свого чека до публікації книги, а не тоді, коли текст доставляється, практика негідна цивілізованої країни. Але ви повинні знати, що, особливо завдяки допомозі з перекладу від National Centre des Lettres, саме у Франції, країні, яка імпортує величезну кількість іноземних книг, найкраще ставляться до перекладача, інтелектуально та фінансово. У Сполучених Штатах ми обережно уникаємо говорити, що ми перекладач: двері зачиняються, ніби перед невдачею.
Хай живе програмне забезпечення для перекладу
Різниця між професійним перекладачем і випадковим перекладачем полягає в тому, що перший працює цілий день, а другий повинен змусити себе "робити свої сторінки", як каже один з них, завжди одночасно.; якщо він починає знаходити кращі справи, він починає ковзати по мильному схилу ліні.
Саме тоді нерівності стають кричущими: якщо 2% вдається перекласти 1000-1500 слів на годину, 65% спотикаються при 200-400 словах. Вони працюють від 35 до 49 годин на тиждень. Технічний переклад не тільки простіший, але й більш оплачуваний, і він може скористатися допомогою дуже спеціалізованого програмного забезпечення (Wordfast, Omega T, Trados), яке „вивчає” слова, повороти, цілі речення, більш-менш повторювані у порівнянних текстах . Один з них носить дуже прозору назву "Дежавю". Його не попросять перекласти Шекспіра.
Здається, що майже 70% технічних перекладачів використовують це програмне забезпечення. Які при неправильному використанні дають нам відомі результати: абсолютно незрозумілі вказівки. Жерар Женетт каже, що йому довелося зателефонувати у службу обслуговування клієнтів Fnac, щоб зрозуміти інструкції щодо використання відеомагнітофона, перекладеного з корейської. Відмовившись від свого імені та прізвища, він почув, як він відповідає:
Пане, коли ми пишемо "Рисунки I", "Рисунки II" та "Рисунки III", ми повинні розуміти керівництво користувача, навіть перекладене з корейської.
Зазвичай переклади систематично вичитуються коректором або менеджером колекції. Сьогодні це вже не завжди так. Звідси скандал, піднятий публікацією “Millénium”, яка включала сотні грубих помилок у французькій мові. Терміни скорочуються, і стільки ж страждає прибутковість його роботи. З іншого боку, коли редактор бере участь у переробці перекладу (що часто цього заслуговує), обробці скорочень, не попереджаючи нікого (особливо не автора), це не перекладач. Він мститься, іноді віддаючи свою роботу в аутсорсинг нужденним колегам.
В принципі, перекладач є автором. Це означає, що його ім'я повинно бути на обкладинці книги (або принаймні десь там!), Що він має невід'ємне моральне право на свою роботу, що він користується особливим режимом, який надає соціальне забезпечення (внесок Agessa 5,5 %), і що йому виплачують у відсотках. «Кодекс практики», підписаний у 1993 р. Профспілковими організаціями та Національним видавничим союзом, детально це визначає, пояснюючи, що перекладач повинен отримувати відсоток від продажів. При дотриманні цього пункту це впливає від 0,2% до 2% від загальнодоступної ціни без ПДВ, розрахованої на кількість сторінок.
Якщо автор оригіналу є зіркою (заробляє більший відсоток, ніж зазвичай), перекладач повинен зменшити свої претензії. Змішана система: знижка 2%, потім 0,5%, якщо книга перевищує перший тираж - що трапляється дуже рідко. Унікальна система: П'єр Асуліне каже, що Пеннак змінив ситуацію: він платить своїм європейським перекладачам 10% від того, що приносить передача прав. Технічні переклади, спеціалізовані, в більшості випадків оплачуються за фіксованою ставкою. Подібно до того, як можна "зустріти щасливих циган", як і в кіно, деякі перекладачі згоріли від пристрасті. Перекласти без договору. Інколи публікують через двадцять років, іноді за їх рахунок. Святі.
СВІДКИ
Бернард Лортоларі
"Що робити, якщо нам платять за слово?"
Я був одним із перших членів Асоціації літературних перекладачів, і ми багато боролись за те, щоб перекладач був краще визнаний у соціальному плані, щоб його стосунки з видавцями були міцнішими. І ми досягли певного прогресу. Стандартний контракт правильний: відсоток від продажу, оплата передоплати, оплата за листівку (при цьому я не розумію, чому було б невигідно платити за слово, чого не роблять у Франції). Ми закінчили лише з пакетом і лише з відсотком. Сьогодні я підписую те, що мені пропонують. Але мені траплялося вказувати на особливі труднощі: наприклад, у документації. Або коли потрібно знайти оригінал французьких цитат у перекладі автора, а не в його книзі.
Щойно переклав з німецької "Спадщину Адама", Астрід Розенфельд, Галлімард.
Жерар Геган
"Граничний дохід"
Я випадковий перекладач, переклад представляє для мене граничний дохід, і в цілому я міг би отримати зарплату в пляшках вина. Я домовився про свій контракт: я отримав більше, ніж було запропоновано: 3% від продажу, зі знижкою; і мені платять за аркуш 1500 знаків, по-старому. Я починаю працювати о 5:15 ранку, і до самого вечора. То, три з половиною дні на тиждень. Мій син робить перший проект, а я переробляю ззаду. У Grasset є надзвичайно грамотний підготовник копій, який вичитує як англійську мову, так і переклад, і коректор, який вичитує в кінці. Він мене вразив. І я прошу перечитати всі докази, доки не доведеться.
Щойно перекладав з американської спільно з Олександром Геганом "Повернення огидного старого" Чарльза Буковського, Грассе.
Франсуа Масперо
"Ми не самі"
Наша робота не обов'язково самотня. Ми завжди знаємо кількох колег, які вам допомагають. У автора іноді у нього працюють бібліотекарі, а у нас їх немає. Тож, якщо ти отримаєш книгу про танго чи галери, ти не знаєш, як про це говорять французькою мовою. І ви закликаєте тих, хто це знає: іншого перекладача чи фахівця. У мене є колега, яка пішла до журналіста по радіо, щоб отримати пояснення щодо футболу, про що вона нічого не чула. Часто люди дуже поступливі. Бути перекладачем - це не бути самотнім.
Щойно перекладений з іспанської "Три життя святих" Едуардо Мендоса, Сейл.
Деніз Больо
"Я отримую 1% від продажу"
Я підписав типовий контракт із авансом за авторські права, розрахованим на аркуші, і сплатив у три частини: при підписанні, при врученні рукопису та при прийнятті. Я вважаю, що мій відсоток повинен становити 1% від державної ціни. Ізабель Лаффонт обрала мене, бо вважала, що я - правильна людина для цього (1) Другий том перекладений кимось іншим, так що ми встигли. Після успіху книги контракт не переглядався. Він дозволив мені. виплачуйте мої борги, мій затяжний оборотний кредит, всю ту нісенітницю, яку ми постійно відкладаємо, коли ви автор чи фрілансер, але не купуєте мені квартиру чи подорожуєте світом у першому класі. Я бачу, що це наближається, ось що нового. Я заповнював свої ощадні рахунки, а половину зберігаю, щоб сплатити податки. Це розетка !
(1) Деніз Больо переклала 1 і 3 томи трилогії «П’ятдесят нюансів». ", з. Джеймса, в Lattès.
Інтерв’ю Дж.
Примітка. Ці цифри походять із “Стану перекладача” П’єра Асуліне (CNL, 2011) та опитування, замовленого в 2010 році Національною спілкою професійних перекладачів.
Фотографії. Вінсент Тіберт - Патрік Лескур - Ніколас Геган - Бертран Тауссі
Джерело: "Le Nouvel Observateur" від 9 січня 2014 року.