Прихильники Нового
Пітер Шене співає композиції Гордона Кампе та Франгіза Алі-Заде на фото LiederWerkstatt: Маркус. Маленький
Подовжені вихідні влітку Кіссінджера - це все про Kissinger LiederWerkstatt. Цього року вісім композиторів представлені новими фортепіанними піснями на тексти російських авторів. Ми поговорили з баритоном Пітером Шене про те, як працює цей аналітичний центр та на що може очікувати аудиторія.
Пане Шене, коли ви чуєте термін "Kissinger Liederwerkstatt", ви думаєте про це .
Пітер Шене:. тоді я думаю про багато світових прем’єр за ці роки і про багато відкриттів, у тому числі з класичними творами. Тоді я в основному думаю про чудовий час тут, у Бад-Кіссінгені, коли ми не лише проводили чудові музичні години разом, мали змогу прослухати багато концертів, але й були розміщені в дуже князівській манері - це потрібно сказати, і один Позбавтесь подяки - і в якій було багато чудових можливостей щось спробувати.
Kissinger LiederWerkstatt відомий у Німеччині.
Так, ви вже знаєте, що воно існує. Її вже знають у сцені. Я не знаю, чи насправді це добре відомо. Так, у сюжеті ви вже знаєте, що тут є можливість досліджувати нові речі у визначеному полі. Це чудова річ серед фестивалів.
Пісні, прем'єри яких тут зникають, або з’являються згодом?
Це дуже різне. Я маю на увазі, тоді, звичайно, я прагну співати їх знову і знову. Я думаю, наприклад, про "Ріттера Тоггенбурга" Кіллмаєра, прем'єру якого я здійснив. Річ у тому, що наша робота як артистів полягає в тому, щоб включати такі пісні в наші програми і пропонувати їх знову і знову. Звичайно, ви не знаєте: чи вкладається те, що я пропоную, в концепцію організатора. Іноді це просто не підходить.
У Kissinger Sommer, крім вас, дотепер LiederWerkstatt використовував лише Крістоф Прегардієн.
Правильно. Прегардієн теж робить це. Він також знову і знову співав "Schön Rotraud" від Killmayer. Тому я кажу: це наша робота. Ми повинні це зробити. Ми завжди маємо наважитися запропонувати ці речі, і тут ви також отримуєте багато чудових пропозицій щодо свого репертуару, і кожен, хто тут брав участь, природно також бере щось із собою додому. Ганс-Крістоф Бегеманн також включає пісні з LiederWerkstatt у свої програми. Потрібно просто спробувати. Ми є прихильником сучасної музики, тому що якщо цього не зробити, аудиторія ніколи не зможе вирішити, який твір справді хороший, а який ні, який настільки хороший, що його захочеться слухати знову і знову. Інші теж непогані, але є шматки, які аудиторія хоче знову і знову. Безумовно, ще є місце для вдосконалення.
Глядачі, не тільки в Бад-Кіссінгені, мають великі застереження щодо сучасної пісні. Звідки це береться?
Я теж завжди про це питав. Сучасне мистецтво приймається без співу, а сучасній пісні завжди буває важко. Чому так? Звичайно, я цілком цим займаюся, і справді з нетерпінням чекаю цього і думаю собі: нова пісня - це інша композиція, і вона також заслуговує на те, щоб її почули. Насправді це зовсім інакше з реакцією аудиторії. Деякі вечори тут були добре відвідані, так що один був здивований, а іноді він був дуже погано відвідуваний, і в залі сиділо лише кілька людей. Це, звичайно, гірко, коли ти робиш стільки роботи. Можливо, для цього слід зробити більше реклами?
. і гумор.
Так, це також. Я наголошую, що було багато сміху, особливо у Kissinger LiederWerkstatt. Потрібно сказати так: я чув, як аудиторія дуже голосно посміхається. Ви повинні наважитися на це, навіть як на аудиторію, навіть у тих частинах, які спочатку здаються незмінними, щоб просто сприймати їх з жартівливістю.
Співати щойно складені пісні складніше, ніж класичний репертуар?
Перш за все, це більш захоплююче, тому що ти відкриваєш те, що ніколи раніше не було записано на платівці. Іноді це дійсно набагато складніше, оскільки репетиція передбачає набагато більше роботи. Іншими словами, композитор вимагає ритмів чи речей з точки зору нот або швидкості, які є просто більш напруженими, тому що вам доведеться копітко їх відпрацьовувати, поки мозок їх не автоматизує. І тоді, звичайно, часто буває так, що ти досягаєш своїх меж вокально - так я почуваюся.
Яким чином?
Деякі твори просто знаходяться поза голосовим відділенням. Ви стоїте над цим кумедним баритоном, але думаєте: Якось я зараз цього не можу зробити. Але це трохи складно. І тоді бувають дні, коли ти це репетируєш. Тоді ти зможеш побачити, чи зможеш ти все-таки знайти спосіб заспівати його. У моєму постійному репертуарі немає деяких творів, тому що у мене складається враження, що вони ще не вкладаються в мій голос, що мій голос недостатньо зрілий. Але в основному можна сказати, що це загалом складніше, ніж класичний репертуар, що, однак, також вимагає часу. Ви повинні бути впевнені, що не помиляєтесь у своєму тлумаченні, бо ви щойно заспівали щось сучасне.
Ви співатимете світові прем’єри Гордона Кампе та Франгіза Алі-Заде. Як вони зібрались? Хто до кого наближався?
Аксель Бауні, художній керівник LiederWerkstatt, відповідає за обдумування концепції двох вечорів. Він більш-менш обирає тему - цього року це "Росія" та "Прощання та від'їзд", і він також значною мірою відповідає за те, які композитори вступають у гру. Я думаю, що Карі Каль-Вольфс'ягер також матиме свої уподобання. Аксель Бауні підійшов до мене і запитав, чи не хочу я брати участь, а потім запропонував дві світові прем'єри безпосередньо. Це не те, що я б сказав: я хотів би щось про нього заспівати, але я справді залучився, дочекався, яка пропозиція прийшла, а потім у дуже щасливому настрої пішов на мою електронну пошту, коли прийшов перший ефір пісні Гордона Кампе.
Коли це було?
Це було добрий місяць тому. Це чудовий момент, як коли ти береш нову книгу та відкриваєш її. З Гордоном Кампе та Франгізом Алі-Заде я ще не мав жодного реального контакту, з Кампе лише трохи через Facebook. І зараз ми повільно доходимо до того пункту, коли це відбувається.
Підготуйтеся до роботи в Бад-Кіссінгені?
Так, звісно. Я приходжу сюди з репетированими оцінками. Тоді, звичайно, з фортепіано все трохи інакше. На репетиціях тут ти встигаєш все розробити. Але зараз ми знаходимось у точці, де сьогодні вдень ми зустрічаємося з Гордоном Кампе, щоб спочатку показати йому, що ми розробили, а потім почути від нього, чи це навіть те, що він має на увазі. Потім є речі, які він хотів би трохи інакше. Це насправді чудова та захоплююча річ цієї пісенної майстерні тут, у Бад-Кіссінгені, що у вас є можливість справді поговорити з людьми, які її написали. Звичайно, я роблю те саме з іншими людьми, що контактую з ними, коли хочу співати сучасну музику. Тоді ви просто пишете електронний лист. Але це все. Той факт, що ви зустрічаєтесь особисто, а також увечері відчуваєте хвилювання композитора, - це щось особливе.
Хто сидить за фортепіано на ваших світових прем’єрах?
З Гордоном Кампе це Аксель Бауні, з Фрагізом Алі-Заде - Ян Філіп Шульце. Вони отримували оцінки одночасно з мною. Коли я прибув сюди у вівторок, ми вперше зіграли обидві п'єси. Обидва пройшли досить добре. Якщо потім вдатися до деталей, можна ще багато чого знайти, є ще багато незбагненного, але коли я прийшов, був дуже радий. Тоді я подумав: Ну, це вже має дуже добру основу.
Чи є композитори, які вражені власною творчістю? Бо вони це чують вперше.
Не знаю. Можливо, є композитори, які творять у якомусь нетверезому стані. На той час вони можуть бути шоковані тим, що принесли. Але в що я вірю, що спільне у всіх композиторів: у вас в голові мелодії, у вас - музичний матеріал. Це майже примус це виявити. В основному так я це пережив. Рідко хтось сідає за комп’ютер і щось там конструює. Більшість із них слухають свою музику з оточення, і вони також відчувають потребу винести її назовні. Рідко бувають моменти, коли ти лякаєшся, бо більша частина цього надходить із навколишнього середовища.
Чи є композитори, які все ще вносять виправлення?
Так, є. І це так само добре. Є корективи - сподіваюся, сьогодні і з Гордоном Кампе. Іноді трапляються помилки читання, які доводиться усувати. Це не найгірше для видавців, якщо вони своєчасно отримують виправлені версії для друку, і музикознавці не повинні виправляти кілька нот протягом 100 років.
У чому головна проблема для вас як співака у творі Гордона Кампе?
Я вважаю, що ви повинні співати це театрально, що ви повинні знати це напам'ять так добре, що ви можете також виконати театрально. Подекуди це досить складно як з точки зору ритмів, так і нот; багато пісень швидко. Моя мета полягає в тому, щоб мати можливість представити це якомога вільніше, щоб я теж міг зіграти. Тому що деякі тексти пісень справді дивні та смішні. Було б соромно, якщо б я співав це занадто серйозно. Тоді ви можете дозволити собі свободу, як це зробили б із Шубертом чи Шуманом у цікавих випадках.
І як це з Франгізом Алі-Заде?
Труднощі з нею - це справді правильний великий лук, і шматок дуже допомагає, оскільки це дуже ефективний твір. І важко добре передати російську, щоб неросійськомовний слухач відчував звернення - звичайно, буде переклад.
Незважаючи на всю підготовку, ви також маєте час поглянути на своїх колег?
Так, я це вже зробив сьогодні. Я хотів дізнатися, як Маттіас Вінклер співає пісні Шуберта. Ви завжди чуєте трохи про переходи між репетиціями. Це завжди дуже приємно. І звичайно, ми почуємо все на генеральній репетиції.
Чого може сподіватися аудиторія?
Ви можете з нетерпінням чекати великої різноманітності, широкого спектру нових композицій, деяких дуже кумедних, але також експериментальних та чудових, емоційно напружених моментів. І класичні пісні, які, мабуть, дуже рідко можна почути. Думаю, Аксель Бауні зробив дуже вдалий відбір. Це буде дуже приємно в обох концертах.
Розмова тривала
Томас Анерт.
Субота, 9 липня, 11:00, Россіні-Зааль: перший концерт Kissinger LiederWerkstatt 2016 зі світовими прем’єрами Гордона Кампе, Бернда Редмана, Володимира Тарнопольського та Вальтера Ціммермана.
Понеділок, 11 липня, 16:00, Салон Фонтане в аркадному будинку: Дискусія на тему: "Покладання музики на іншомовні вірші - оригінал та переклад". Крістіан Кребер поговорить із композиторами та виконавцями, які присутні.
Понеділок, 11 липня, 20:00, Россіні-Зааль: другий концерт Kissinger LiederWerkstatt 2016 зі світовими прем’єрами Франгіза Алі-Заде, Вольфганга Ріма, Александру Сіми та Манфреда Трояна. Крім того, в обох концертах звучатимуть пісні Шуберта, Шумана, Брамса, Вольфа та російських композиторів.