Про нас - Богдан Александру - Портфоліо
mai devreme - короткий час тому
Андра відчайдушно шукає Андрієвих очей. Вона поспішає до нього у ванну.
Опубліковано 19 лютого 2017 03:24
10 лютого 2017 09:47
(зупинка частин суспільства, якщо не всього)
[. ] гігантської системи кровообігу, яку не можна було заарештувати без розуміння всіх сил, що діють на її сукупність.
(про щасливе нещастя)
Очевидно, це був один із тих синів мільйонера, який склався досить погано з позицій своїх батьків, чиє життя пропало досить втрачено, так що звичайна людина не змогла без болю стежити за кимось із днів цього юнака. І оскільки він знав про це або підозрював, щоразу, коли він зустрічався з іншими, в його губах і очах була невпинна посмішка від його удачі, наскільки він міг впоратися, що, здавалося, стосувалося не лише людей навпроти нього, а й весь світ
(дуже швидко)
Через півгодини цього задоволення проходить, як сон [. ]
(ранній прекрасний капіталізм)
Ніхто не сказав привіт, привіт скасовано, кожен прикріпився до сходинок людини перед собою, йдучи вперед і дивлячись на підлогу, на якій він хотів поспішити, або по-іншому поглянувши на кілька слів або цифр на папір, який тремтів його кроками, коли він тримав його в руці.
(щодо зв’язків у суспільстві)
X і Y повинні намагатися порозумітися за його власною здатністю, щоб необхідний суспільний зв'язок між ними був би встановлений вчасно шляхом перемоги або знищення одного або обох
Темна порожнеча задула проти нього.
(на швидкій посадці одягу в багажник)
[. ] кинув їх у багажник з енергією, ніби це дикі тварини, яких треба приручити
(в ранковій атмосфері)
[. ] йшов у густому, жовтому ранковому тумані
(чому іноді краще йти далі)
можливо, йому було б краще приїхати туди, де можливість повернення була б не такою простою. Він би, безумовно, досяг там кращого прогресу, бо не було б жодних марних думок, які могли б стримати його.
(на коксі, 1938)
[. ] темна рідина, яка горіла в горлі
(впертий, Y, трапляється також у 21 столітті)
“Ви вперті”, [.] “Хтось намагається зробити для вас добру справу, хоче бути вам корисним, і ви всіма силами чините опір.
(про відсутність власної думки)
Усередині ти знаєш, що я правий, але зовні ти повинен залишатися з "Деламарш".
(про сентиментальну волатильність, або іншим способом сказано, не даючи трахнути на злам, до тих пір, поки хтось стверджує, що дуже очікуване виправлення)
[. ] чому він повинен бути таким щасливим, що його відсилають як злочинця. Радість сяяла з очей, ніби було абсолютно байдуже до того, чи він щось зробив, чи ні, чи справедливо його засудили, чи ні, поки йому дозволено вислизнути, чи то з соромом, чи з честю. [. ] поводилася так, як вона, яка у власних справах була настільки скрупульозна, перевертаючи і досліджуючи в думках будь-яке незрозуміле слово головного кухаря тижнями поспіль
(на похмілля)
[. ] але від обурливого похмілля, в якому він опинився, оскільки ледве спав у тяжкому пияцтві, коли одразу прокинувся, і, на його подив, його закривавили в кривавих коробках і вже не міг знайти дорогу наяву
(в центрі уваги)
[. ] під час його промови всі автомобільні вогні були спрямовані на нього, так що він опинився посеред яскравої зірки.
(про міліцію)
[. ] зневага до міліції була кращою за їх увагу.
(на руках допомоги)
[. ], здається, посміхається через свої сумніви
(на запитання роботодавця)
[. ], але надто спокусливо було вигукнути "ні", бо на останній роботі він лише мав велике бажання, щоб якийсь дивний роботодавець підійшов до нього і задав це запитання - н.а. Ви тут щасливі?
Опубліковано 10 лютого 2017 09:47
9 січня 2017 13:28
Опубліковано 9 січня 2017 13:28
4 січня 2017 07:30
(на відвертість)
"Ви, мабуть, здивовані, виявивши нас такими непривітними. Але гостинність тут не звичайна, і відвідувачі нам не потрібні".
[. ] була рада почути, як він говорив так відверто
(на спасибі)
'Хто ти?' Кому я завдячую за відпочинок тут? - Я Лаземанн. майстер шкіря '. і ви нікому не винні вдячності.
(з етимології)
гачок, волосінь та грузило
* на основі ідеї риби настільки голодної, що вона ковтає гачок (частина, яка ловить рибу), волосінь (шнурок) та грузило (гирю, прикріплену до волосіні, щоб тримати її під водою)
(випадково)
Отже, якби я дозволив вам ночувати тут, і випадково - а шанс завжди на стороні джентльменів - вас виявили, не тільки я закінчив би, але й ви.
(про ввічливість)
- Що ви хотіли запитати у орендодавця? Якби я міг тут ночувати? - Але ти ночуєш у нас. так, звісно.
(про вимирання любові)
Там вони лежали, хоча і не настільки поглинені одне одним, як першої спільної ночі.
Вона щось шукала, а він теж, вони намагалися дійти до цього майже сердито, кривлячись, стискаючи голови один одного грудьми, а їхні обійми і корчаться тіла не приносили забуття, але нагадували про їхній обов'язок продовжувати пошуки . Подібно до того, як собаки відчайдушно шкребуть землею, вони працювали одне біля одного, безпорадно розчаровуючись, намагаючись отримати останнє своє блаженство, іноді облизуючи обличчя один одного язиками.
(на захист невідомого)
[. ] захищати щось віддалене від імені віддалених і справді невидимих панів.
(на порожніх людях)
Її була натура, створена для інтриг, мабуть, працювала ні з якою метою, як вітер, згідно з дивними та далекими наказами, яких ніхто ніколи не бачив.
(про судження на місці)
завжди враховуйте, що все може прибути в довгостроковій перспективі
(про офіційні рішення)
"Офіційні рішення такі ж невловимі, як і молоді дівчата"
(про читання офіційних книг)
[. ] вони не завжди дотримуються однієї книги, і вони не обмінюються книгами, вони замінюють місця
(коли руммігатін занадто довгий за темою, яка хотіла б втекти)
Так, це було природно і неминуче, але не гарна ідея; це глибше занурювало нас у те, що ми хотіли втекти.
(про освіту чиновників)
Чиновники дуже добре освічені, але лише однобічно; у своєму власному відділі чиновник за одним словом побачить цілий набір ідей, але ти можеш годинами підряд пояснювати йому справи з іншого відділу, і хоча він може ввічливо кивати, він цього нічого не розуміє.
(про свободу)
К. здавалося, ніби всі контакти з ним були розірвані, і він був як ніколи вільним агентом. Він міг зачекати тут, у, як правило, забороненому для нього місці, доки йому це подобається, і він також відчував, ніби він завоював цю свободу з більшими зусиллями, ніж більшість людей могли зробити, і ніхто не міг доторкнутися до нього чи повезти його. далеко, чому, навряд чи вони мали право навіть звертатися до нього. Але в той же час - і це почуття було принаймні настільки ж сильним - він відчував, ніби немає нічого більш безглуздого і відчайдушнішого за цю свободу, це очікування, цю невразливість.
(краса описана)
Амалія посміхнулася, і ця посмішка, хоч і сумна, осяяла її темне обличчя, зробила її промовистою мовчанкою та знайомою їй дивністю.
Це було схоже на виголошення таємниці, дотепер ретельно охороняного володіння, яке можна було забрати знову, але ніколи не забрати повністю
Опубліковано 4 січня 2017 07:30
16 листопада 2016 09:04
(з вини)
[. ] не виходьте на пошуки провини серед громадськості; їх витягує провина.
(для жінок)
(у класах)
дається за захистом піднятої руки
(на смішні подарунки)
[. ] Ви можете залишити всі свої слухання як подарунок від мене
(на судах)
судові справи часто з’являються у їхньому зорі зору, не знаючи, звідки вони беруться, і рухаються далі, не дізнавшись, куди вони йдуть.
(на судах)
Жодні документи ніколи не губляться, суд нічого не забуває
(щодо дій, що супроводжуються рішеннями)
Неможливо було зняти його сумніви щодо правильності рішення, але це переважало його переконання у його необхідності.
(про те, щоб діяти розумно, а не бути)
Але є більше того, чого він не знає, ніж знає.
(при спробі)
Я прийму це лише для того, щоб ви не думали, що є щось, що ви не зробили
(за законом)
"ніби ти приймаєш це, тобі доведеться визнати, що все сказане привратником є правдою". Ні, вам не потрібно сприймати все як істинне, вам потрібно лише прийняти це за необхідності. Гнітючий погляд. Брехня перетворилася на панування світу.
(на Місяці)
Місячне світло лежало скрізь із природним миром, якого не дарує жодне інше світло.
"ніби ти приймаєш це, тобі доведеться визнати, що все сказане привратником є правдою". Ні, не потрібно все приймати
Опубліковано 16 листопада 2016 09:04
22 жовтня 2016 р., 11:47
Опубліковано 22 жовтня 2016 11:47
22 жовтня 2016 р., 11:46
Опубліковано 22 жовтня 2016 11:46
22 жовтня 2016 р. 23:45
Опубліковано 22 жовтня 2016 11:45
14 жовтня 2016 04:54
Ви прокидаєтесь там, де всі коти сірі, опиняючись перед вузькими кам’яними сходами. З кожного боку немає керма. Шлях вниз розділений на 3 посадки. До першої посадки є 11 сходинок, потім 30 до другої і, нарешті, 67, щоб спуститися вниз, щоб дійти до нижньої зони. Дно непрозоре.
Ви готові зробити свій перший крок, коли помітите 3 великі чіткі фотографії. На одному - едельвейс, на іншому - будинок, оточений вічнозеленими деревами, а останній знайомить вас із маленькою дівчинкою з хитрим блідим обличчям, виразними темними бровами і блискучим чорним волоссям, що котиться по щоках і закриває два вузькі голі білі плечі.
Ви починаєте свій спуск.
Де б ти зупинився?
Опубліковано 14 жовтня 2016 04:54
9 жовтня 2016 07:49
Він не знайшов саме того, що шукав, і тому вирішив спробувати одне із старих місць. З того вечора він не міг бути людиною. Він дорікнув йому ... його совість.
Щоб знайти спокій, він проїхав більше 5 км до свого улюбленого торгового центру, щоб зробити невеличкі покупки, просто в надії поговорити з кимось іншим. На виході він зрозумів, що у нього є лише великі банкноти, і думка, що автомат для стоянки наповнить одну з його безкоштовних сумки монетами, викликала у нього страшний страх. Він оглянув перший поверх. Там була обмінна валюта, кондитерська, банкомат та чайний магазин, де він щойно купив вапно, звіробій та бруньки сосни, все пролито і нічого в конверті. Банкомат був би найбільш практичним варіантом, подумав він. Я роблю депозит спочатку, а потім знімаю меншу суму. Однак пристрій не працював. Дівчина, яка допомагала потенційним клієнтам придбати бажаний чай, мала довге біле обличчя, темно-чорні очі та чорне волосся. Висота та довжина її рук ніби нагадували дерево, яке зрідка прогулювалося гілками, м’яко пестячи озеро, занурене у засідання осінніх сутінків.
- У нас теж ні копійки.
Злегка порушившись, він направився до біржі. Можливо, дама там відчула це, інакше спочатку вона не відповіла б тупим "ні", за чим слідувала б теорія неможливості цих нефінансових суб'єктів обмінювати щось, крім грошей з різних джерел. На межі розгубленості та створення бажаної сцени, можливо, лише нудними охоронцями комплексу, він глибоко вдихнув, вітаючи свій відхід пискливою ввічливістю. Остання зупинка була у кондитерській, де персонаж досить стертий, напевно, вичавлений після робочого дня, дня, коли всі вільні громадяни приходять насолодитися стільницями, змоченими в цукровій пудрі, почав нишпорити по коробці з квитанціями, бо кінець, щоб мати можливість виконати запит. Перед торговим автоматом він ще до того, як вставити квиток, зрозумів, що на вихідних стоянка була безкоштовною.