Протокол поїздки до трьох країн Як поширюється страх перед грецьким вірусом -
Чи мільярди для Греції - це лише початок? Італія, Португалія та Іспанія вже підозрюються, що є наступними прохачами. Просто упередження чи виправдане занепокоєння? Журнал поїздки до трьох країн за чотири дні.
04.04.2010 | Крістоф Нешшевер
У Середземному морі та Атлантиці, де німці люблять відпочивати, зараз живуть лише підозрювані, або, коротше, "пігі", люди з країн, за борги яких Німеччина раптом виплатить мільярди євро. Тому що Греція - це лише початок.
Нещодавно федеральний уряд склав таке враження. І ніхто не сказав цього так чітко, як Юрген Рюттгерс, прем'єр-міністр Північного Рейну-Вестфалії, минулого тижня. "Люди бояться - через Іспанію, через Грецію, через Португалію". Можна пояснити вказівний палець ба-ба, що вказує на південь Європи. Рюттгерс повинен бути на виборах у неділю, це вже близько, він повинен сподіватися зустріти здорове народне почуття або те, що він думає, що це таке.
Незадовго до цього кредитні органи рейтингового агентства Standard & Poor's знизили свої оцінки щодо державних фінансів Португалії та Іспанії. Італії, про яку Рюттгерс спеціально не згадав, також дозволили відчувати себе підступною. Там також гора боргу вже давно була вищою за Монблан. Але що це означає? Якщо грецький грип незабаром заразить Португалію, Італію та Іспанію?
1. Італія: щасливі підозрювані
Прибуття в аеропорт Мілан-Мальпенса, рано вранці. На швидкісному поїзді до міста три німецькі образи чоловіків плутаються на своїх місцях. Перший зростає: "43,50 євро за три квитки? Він нас зірвав!" - "Справді?" Перерву. Потім третій: "Тричі по 14.50, це рівно 43.50!"
Німець любить італійця, але він йому не довіряє, цей крижаний плавець, цей бомбардир. Це державний борг.
Щотижневий ринок - джерело всіх ринкових економік. Доброго ранку сонце над Сан-Марко, маленький хлопчик у колясці, який слиняв над нагрудником Armani. Парміджано, салямі та оливки пахнуть відпусткою та Тосканою в німецьких ніздрях.
Посеред усього цього Франко стоїть у черзі біля овочевого стенду. На початку 60-х, сонцезахисні окуляри Ray-Ban, зачесане назад сиве волосся. Він читає "La Repubblica", сторінка 1: боргова криза - в Іспанії. "Синьйор, багато хто в Німеччині також говорять про боргову кризу в Італії". - "Але Італія сильна", - говорить Франко, навіть якщо Берлусконі божевільний, а його міністр фінансів поганий. Італія виживе, греки, це зовсім інше.
У двох кроках від собору, на площі Пьяцца деї Мерканті, ми домовляємося про зустріч з банкіром. Він знає, що думають багатії Італії, бо він працює на них. Назвемо його Джуліо. Італія така, як Греція? "Але не!" - каже Джуліо. Факти: Дефіцит становить лише 5,3 відсотка від валового внутрішнього продукту; дефіцит поточного рахунку можна регулювати, боргове фінансування не є проблемою; італійці багато економлять і купують у держави багато облігацій. Крім того, Італія фінансується дуже довгостроково. Коротше кажучи, каже Джуліо, Берлусконі не повинен збирати нові мільярди щомісяця, як греки. Офіціант подає ризотто з шафрану, фірмове блюдо міланської кухні.
Джуліо нещодавно випробував свій ланцюжок аргументів на скептичних іноземців, він просто випливає з нього. Ні, ніхто в його банку не очікує хвилі спекуляцій проти Італії. У 1992 та 1993 роках, коли інвестор Джордж Сорос робив ставку проти європейських валют, без євро все було набагато небезпечніше.
Якби грецька ситуація спалахнула в Італії, державні службовці особливо постраждали б.
Якщо Марція Оггіано покличе своїх колег на вулицю для демонстрації, то червоні прапори, безсумнівно, не матимуть зморшок. Генеральний секретар CGIL, профспілки державних службовців у Мілані, має на своєму столі шість купи файлів. Вони складаються по краю.
Грецькі товариші щойно страйкують чотири дні. Шкода Оггіано обмежена. Вийти на пенсію в 50? "Греція - це місце, де ми були в 1993 році". Перед глибокими порізами, перед правдою. На той час вони скасували зарплату, пов’язану з інфляцією, у державному секторі Італії - та багато інших привілеїв. Іншого шляху не було. Бос профспілки підписав пакт з урядом, а потім подав у відставку. І був переобраний. Товариші зрозуміли.
Відтоді державна служба сидить на дієті. П'ять років тому він запропонував 23 тисячі робочих місць у Мілані та 17 тисяч сьогодні, говорить Огджано. Останнє підвищення заробітної плати? В середньому дев'ять євро на місяць. У Греції досі існує 14-та місячна зарплата. Профспілкова жінка могла вживати таке слово, як "скандал". Вона цього не робить. Вона говорить лише про "втрату купівельної спроможності". Справа така, як є.
І тоді Італія повинна заплатити 14,7 мільярда євро за Грецію? "Абсолютно!" - каже Оггіано і випростовується. В Італії ніхто не ставив під сумнів допомогу Греції. Той, хто допомагає іншим, не може бути слабким.
2. Португалія: підозрювані, здатні страждати
Пані в опудалі Airbus 321, рейс TP 805, читає три португальські газети по дорозі додому до Лісабона. "Злочинець", вона раз у раз бурмоче. Чому? "Ну, ось", - каже вона, перша сторінка "Публіко": Будується нова автострада північ-південь, 1,4 мільярда євро. Невже політики з глузду з'їхали?
23:00, перевірка ток-шоу в готелі. Перша та п’ята програми стосуються кризи, дефіциту, боргу, Standard & Poor's та Греції. Обличчя дискутантів серйозні, ніби потоп неминучий. Гість знімає окуляри і вибирає з ними повітря: Це. Є. Один. Попереду. Дванадцять.
Наступного ранку ми маємо зустріч із мудрою людиною. Він працював у багатьох кризисних країнах, консультуючи їх. Зараз він служить у Лісабоні. Зі свого кабінету він виходить на парк.
Так, португальці обурені порівнянням поросят, свиней чи свиней, каже мудрець. Тому що їхня кількість була правильною, на відміну від обманщиків в Афінах. За три роки португальці скоротили свій дефіцит навпіл, за п’ять років скоротили кожну десяту з 747 000 робочих місць у державному секторі та прийняли рішення про радикальну пенсійну реформу. Тоді фінансова криза виявила свої слабкі сторони: погана система освіти, навряд чи якась галузь, але заробітна плата, яка зростала швидше, ніж продуктивність: робочі місця йшли в Румунію чи Болгарію. Економіка ледве зросла за десять років - абсурд для країни, яка лише з покоління тому почала перетворюватись із сільського господарства на індустріальну та сферу послуг.
Аркуш для Греції? Це не пішло добре в Лісабоні. Міністр фінансів оголосив: "У нас немає грошей на Грецію!" Коли він зрозумів, що незабаром йому може знадобитися допомога, він відплив. Зараз Португалія збирає грекам 2,1 мільярда євро - це зміна власного майбутнього. Банкрутство Греції щось змінило в Португалії. "Всім відомо: тепер це стає серйозним", - каже мудрець.
Незабаром після цього в місті приземляється федеральний міністр економіки Райнер Брюдерле. Планувалася коротка зупинка дорогою з Бразилії додому, але це буде дуже ділово. Португальський колега, який привітав Брюдерле в аеропорту, хотів би провести прес-конференцію. Він привів із собою журналістів. Тож Брюдерле - хороший гість. Уряд діє дуже мужньо: "Я бачу, що підтвердив свою оцінку, що ситуація в Португалії ні в якому разі не може бути порівняна з ситуацією в Греції".
Можливо, він у це вірить, може, він просто хоче в це повірити. З кожним додатковим мільярдом з Німеччини бажання лібералів знизити податки стає абсурдним.
Візит до парламенту. У залі, стовпах з червоного мармуру, скляному даху, тривають загальні дебати щодо програми жорсткої економії: збільшення податків, більше плати за автомагістралі, менше допомоги по безробіттю, приватизація. Очікується, що дефіцит впаде з 9,4% цього року до 8,5 і до 2013 року до 2,8%.
Опозиційні лідери встають один за одним і звинувачують прем'єр-міністра Хосе Сократаса в заощадженні в неправильному кінці. Соціал-демократ захищається після кожного звинувачення. Сірий костюм ідеально підходить, повне волосся має саме ту кількість сивини, щоб поєднати енергію та мудрість. Але Сократу потрібна допомога. Оскільки він восени втратив абсолютну більшість, йому доводилося шукати нових партнерів у парламенті для кожного проекту. Він повинен переконати, його час обмежений.
Монітори в головному кінці кімнати зупиняють час виступу сторін на секунду. Вартість технології: гроші та увага.
Португальці не розуміли, чому кожен із 230 народних депутатів повинен мати комп’ютер на своєму місці. Зараз деякі депутати відповідають на електронні листи, тоді як прем'єр-міністр пояснює, як він хоче запобігти національному банкрутству.
Португальці дуже здатні страждати, сказав нам той мудрець того ранку, коли ми пішли.
Тест може прийти незабаром. Цього місяця країна повинна рефінансувати облігації на суму понад 7,1 млрд євро. Ще 9,35 млрд євро будуть сплачені до кінця року. Як запобіжний захід, уряд заявляє, що не залежить від фінансових ринків, сім мільярдів на травень все ще знаходяться в касі. Якщо врожайність піднімається до олімпійських висот, ви просто не берете нових грошей. По-перше.
Але чи в цьому вся правда?
Пауло Сімоєс, Іво Олівейра та Марія Таварес Родрігес сидять у "Версальській пастеларії". Прилавок з тістечками та шоколадними цукерками дуже довгий, полиця за ним із пляшками портвейн вина виглядає як червоне дерево, а нагорі встановлений срібний годинник.
57-річний Пауло з високим лобом, кучерявим волоссям, як молодий Арт Гарфункель, є оптимістом. Він 20 років займається ремісничим бізнесом, 13 працівників, все фінансується на власні гроші. Це працює з ним. Ні, він не боїться національного банкрутства. Тоді, 25 квітня 1974 року, він був там, коли громадяни витіснили військових. З тих пір він зберіг бадьорість.
Іво - песиміст. Він майже закінчив докторську ступінь з філософії і хотів би займатись дослідженнями у Німеччині. Але оскільки його професор не має правильного вітаміну В, його заява неодноразово відхиляється. Португалія просто маленька та інкрустована. Іво розповідає про банки, що просувають 80-річну іпотеку. І 14 місячних зарплат у державному секторі. Тож Португалія подібна до Греції? - "Греція брехала. Ми не брехали".
Марія довго дозволяла чоловікам говорити. Вона тримає голову над водою на роботі, щоб вечорами вчитися. Система освіти - найбільша проблема, каже вона. Марія більше не чекає від Португалії. Ні кращої роботи, тим більше пенсії пізніше. Після навчання, наступного року, вона хоче на деякий час емігрувати, бажано до Німеччини. Ваша німецька вже досить гарна. 22:00, вечірні новини. Бігова доріжка на краю екрану показує, як ідуть справи: "Crise Nacional".
3. Іспанія: підозрілий спокій
Під’їзд до Мадрида-Барахаса. Найбільшу проблему Іспанії можна побачити вже з ілюмінатора: мертві будівельні майданчики. Тут хтось очистив бежеву ділянку від ландшафту, куди екскаватори так і не дійшли. Іноді сірі бетонні каркаси стоять навколо самотньо. Бум Іспанії зобов’язаний будівельній галузі: з 2000 по 2007 рік економіка зростала на три, чотири, п’ять відсотків щороку. Тоді фінансова криза спустошила всю галузь. Автомобіль втратив двигун.
Мадриленці гуляють у неділю найкраще на бульварах без автомобілів, які закриті для травневих демонстрацій. Але лише тут і там можна побачити кілька людей із червоними прапорами. Телевізор заявляє, що це найменш відвідувана травнева демонстрація за останні 20 років. Дивовижний. Напередодні уряд повинен був визнати, що зараз рівень безробіття перевищує 20 відсотків.
Карла чекає в кафе в парку "Дехеса де ла Вілла" на північ від міста; вона працює в Міністерстві економіки. Карла носить сонцезахисні окуляри як затиск для волосся і п’є Cola Zero. "Іспанія не така погана, як її зображують у Німеччині".
При рівні 53% ВВП рівень боргу нижчий, ніж в Італії (115%), Португалії (76), а також Німеччині (73). І нарешті, іспанці з гордістю допомагають Греції. Чи добре інвестовано 9,8 мільярда євро, які Іспанія вносить у пакет порятунку, ніколи не обговорювалося.
Основне занепокоєння уряду полягає в тому, що погане мовчання Іспанії перетвориться на самореалізоване пророцтво, вважає Карла. Особливо німців, вона критикує, адже Німеччина найбільше виграє від євро! Це колись буде згадано? Своєю тактикою пані Меркель насправді запросила спекулянтів взяти участь у країнах "Підж". Карла повинна йти негайно. На закінчення хороша порада: У Німеччині замість Іспанії варто звернути увагу на Великобританію. 950 мільярдів фунтів стерлінгів боргу складають 68 відсотків ВВП плюс 11,5 відсотка дефіциту. Наразі це велике питання у вашому служінні.
Минулого тижня в газеті "Хандельсблат" прем'єр-міністр Хосе Луїс Сапатеро написав, що Іспанія принесе більше жертв, ніж погоджений пакет жорсткої економії на 50 мільярдів євро, якщо це необхідно. Трохи пізніше він скоротив кількість найвищих державних службовців у своєму уряді на 32. Економить 16 мільйонів євро на рік. Газета "El País", дружня до Сапатеро, присвячує свою головну історію проекту на першій сторінці. Зважаючи на мільярдну діру, 16 мільйонів досить незручно.
"Ми дуже близькі до того, щоб бути такими ж оголеними, як Греція", - говорить Фаусто Лорен Бласко. Шлях до нього веде в передмісті Мадрида Аравака. Цегляні будинки, вулиці, навіть кафе - все схоже на те, що щойно побудовано.
Фаусто запрошує вас до свого зимового саду. У четвертому поколінні він із двома братами керує компанією Fecsa, вони виробляють робочий одяг та форму. Фаусто займається веденням бухгалтерії, він цінує порядок. Але він спритний. Текстильна промисловість у Європі майже вимерла, Fausto та Fecsa виживають - адже вони постачають до Китаю та Колумбії. У компанії працює 135 людей, і бізнес іде добре. Але чим довше Фаусто говорить про Іспанію, тим сильніше випаровується його спокій. Проблема з боргом? Не дивно! Усі дорогі політичні ласки для Андалусії, де Сапатеро підтримує десятки тисяч неробів із скарбниці. І дорога суперечка з каталонцями та басками. Нещодавно парламент вирішив перекласти всі документи на каталонську та баскську мови. Так, іноді Іспанія здається йому Грецією.
Увечері в неділю, повернення додому до Німеччини, Алеманії, Алеманії. Щомісячно грецькі мільярди офіційно затверджені в Брюсселі. Канцлер вітає вас на першій сторінці недільної преси. "Bild am Sonntag" хоче знати, як щодо інших країн-боржників? "Португалії та Іспанії набагато краще, ніж Греції", - говорить Ангела Меркель. Це звучить по-дружньому. Але згодом ця загроза все ще існує: "Крім того, ці країни бачать, що шлях Греції із суворими вимогами МВФ є непростим. Тому вони зроблять все, щоб уникнути цього для себе".
Тоді накопичуйте, португальці та іспанці, це приблизно означає. Щодо Німеччини, дефіцит 3,3 відсотка ВВП, рівень боргу 1,8 трлн євро становлять 73,2 відсотка валового внутрішнього продукту, вона нічого не говорить. Простіше судити про борги інших.