Собака стає пролетарем (архів)
Майкл Булгаков найвідоміший за романом "Meister und Margarita", але він уже писав: "Серце собаки" - так називається історія, яка дала йому проблеми з радянською цензурою. Тепер досить грубу популярну казку про собаку, яка стає пролетаркою, знову переклали.
Більше на deutschlandradio.de
Посилання на dradio.de:
В революціях все розхитується і перевертається, не тільки політика, але й знання того, що робить людей. У 1925 році Михайло Булгаков написав роман, який, як і багато творів того часу, показав бурхливу, повальну силу Жовтневої революції - але проти неї, і саме це відрізняє "Das Hundische Herz" від багатьох творів того часу, вона має всі протилежні сили: сумнів, іронію і рима, сарказм, асонанс і ритм, опера, віра і добрі манери. Довгий час боротьба між цими нерівними силами вирувала туди-сюди, поки її остаточно не перемогли - так, що чи хто? Зрештою, людина ріже людський мозок і співає оперну арію, щоб піти з нею. Собака здригається, коли йому доводиться спостерігати за ним. Тож собака є більш морально чутливою істотою? Якби він був кращим, знатнішою людиною?
Лумпі, як його ще називають, вуличний пес, найлютіший із ганчір’ячих пролетарів свого роду, які харчуються сміттям. Недоброзичливий кухар щойно ошпарив його окропом. Але замість кінця до Лумпі підходить добре одягнений запашний громадянин і заманює його ковбасою в опалювальну семикімнатну квартиру, де Царство Небесне чекає у вигляді рясних і регулярних страв. Лампі одужує, виявляє себе впізнаваним із типовими почестями і одягається на широкий блискучий комір.
"Першої миті, коли він побачив себе в дзеркалі, він дуже засмутився, втягнув хвіст і зайшов у ванну, роздумуючи, чи не можна її відірвати - за допомогою коробки або скрині. Але незабаром він зрозумів Мутт - він просто дурень. Сіна повела його гуляти по ланцюгу. Він пройшов по Обуху-Гассе, як ув'язнений, зникаючи від сорому, але по дорозі від Претшистенки до собору Христа Спасителя він зрозумів, що це за штука Нашийник у житті означає. Жовту заздрість можна було прочитати в очах усіх собак, яких він там зустрів, а на Тотенгассе довгоногий бездомний із відрубаним хвостом дорікав його за «чудового пісання» та «доброго собаку на колінах». Коли вони потрапляють на трамвайні колії перетнувшись, міліціонер кинув веселий і поважний погляд на комір, і по поверненню додому нарешті сталося абсолютно нечуване: швейцар Федір сам відчинив вхідні двері, залишив з'їсти в ній Лумпі і зауважив Сіні:
- Філіпп Філіпповіч отримав собі чудову нечітку голову! І такий гарний.
- Не дивно! Він буде їсти і за десять, пояснила Сіна, осяяна зимовим морозом і з почервонілими щоками ".
Але одного разу професор Філіпп Філіппович Преображенський та його помічник Іван Арнольдович Борменталь кидаються на нічого не підозрюючого чоловіка, знеболюють його та імплантують гіпофізу, яєчкам і сперматозоїдам молодої людини, яку щойно вбили. Пацієнт наближається до смерті, поки його стан не покращиться 24 грудня. Пацієнт незабаром живий, проте операція не вдалася. Замість того, щоб омолодитись, Лампі страшенно людина. Відтоді він ходив на двох ногах, сильно розмовляв із алкоголем, і спроби Преображенського підняти його відскочили. Поліграф Поліграфовіч Лумпіков, його нове ім'я, запозичене з календаря, робить спільну справу з домашнім колективом, який хоче взяти велику квартиру професора, він засуджує, краде, надзвичайно інстинктивний і влаштовується на посаду неповнолітнього функціонера.
"Було надруковано наступний текст:" Носій Поліграфа Поліграфовіча Лумпікова посвідчується, що він працює на посаді голови підвідділу з питань очищення міста Москви від бездомних тварин (котів та інших), секції M.K.W. ".
-- Ну, - Філіпп Філіпповіч з працею впорався, дозвольте запитати, чому ви так жахливо пахнете?
Лумпіков із занепокоєнням обнюхав куртку.
- Ну, пахне. це все одно зрозуміло. Пов'язані з роботою. Вчора задихнувся сильним похміллям.
Філіпп Філіпповіч здригнувся і глянув на Борменталя. Його очі, два чорних дула пістолета, були спрямовані прямо на Люмпікова. Без преамбули він підійшов до Лумпікова і рішуче і невимушено схопив його за горло.
- Допоможіть, - заскрипів Лумпіков і зблід ».
Професор Преображенський засмучений тим, що не перевірив походження людських органів; вони походять від дрібного злочинця. Нарешті він знову застосовує скальпель до Лумпікова і починає нові дослідження людського мозку на очах Лумпі.
"Їдкий напад на нашу нинішню ситуацію; про публікацію, безумовно, не може бути й мови", - каже Лео Каменев, член ЦК КПРС, прочитавши "Das Hundische Herz", і так трапляється. Булгакову, який став відомим як автор після 1923 року за "Die Teufeliaden" і "Die fatalnisvolle Eier", було заборонено друкувати. Два примірники "Das Hundische Herz" були конфісковані і завдяки заступництву Максима Горького були повернуті автору лише в 1929 р. Булгаков, як пояснює перекладач Олександр Ніцберг у своєму повчальному післямові, двічі переробляє текст «Саміздат» і не може з’явитися в Радянському Союзі до 1987 року. Ніцберг вперше перекладає з оригінальної машинопису.
Лев Каменєв, звичайно, не зовсім помилявся. Кінематографічна швидка, досить груба, добре відома історія про собаку, яка стає пролетарем, відображає умови в революційному Радянському Союзі. Можливо, це менше напад, ніж сатирична критика "нової людини", до якої закликали революційні часи. Той факт, що професор Преображенський, д-р Борменталь і Лумпі досить суперечливо обговорюють такі проблеми, як різниця між людиною, пролетарським і громадянином. Антибільшовицькою запальною брошурою буде "Das Hundische Herz"; Набагато різкіші, одножильні та - нудніші.
Книга стає насолодою в першу чергу завдяки своїй поліфонії, захопленій Олександром Ніцбергом. Чергуються освічені ідіоми середнього класу та пролетарські фрази, вуличні арго та оперні лібретті, стенограми блокнотів стаккато та політичний жаргон, рекламні гасла та скорочення. Крім того, є всілякі тональні, ритмічні та друкарські акценти.
І якщо фраза на кшталт «перекласти рот» здається вам якоюсь дивною, ви можете бути впевнені, що знайдете пояснювальну записку перекладача. Той факт, що він перетворює російського "Непмана", бізнесмена ленінської "Нової економічної політики" на німецького "Непмана", - лише одна з багатьох чудових ідей. Ніцберг, який вказує на численні паралелі до пізнішої основної праці Булгакова, до "Meister und Margarita", а також до Миколи Гоголя та інших, дає читачеві новий переказ, раніше перекладений як "Собаче серце": Як "Собаче серце". Йдеться про собак та людину, в будь-якій формі.