Відносини текст-образ у Мартіна Балтшайца; Історія - ГРИН
Магістерська робота 2019 57 сторінок
Зразок для читання
ЗМІСТ
1. ВСТУП
2 ЛІТЕРАРАСТЕТИЧНА СРЕДНЯ КНИГА З КАРТИНАМИ
2.1 ЩО ТАКЕ КНИГО З МАЛЮНКАМИ?
2.2 ІСТОРІЯ КНИГИ З МАЛЮНКАМИ
2.3 КНИГИ З КАРТИНАМИ ПРО ЛІТЕРАТУРНУ І МАЛЬТИВНУ СОЦІАЛІЗАЦІЮ МЕДІА
2.4 ФОРМИ РОБОТИ У КНИГІ З КАРТИНОЮ
2.4.1 Про текст
2.4.2 Про підпис
2.4.3 Про типографіку
2.4.4 Про взаємозв'язок між зображенням та текстом
3 ПРЕЗЕНТАЦІЯ ТЕМИ АНАЛІЗУ
3.1 Автор - Мартін Балтшайт
3.2 історія лисиці, яка втратила розум
4 МЕТОДИЧНА ПРОЦЕДУРА - АНАЛІЗ НАРАРАТОАСТЕТИЧНОЇ КНИГИ
4.1 АНАЛІЗ КНИГИ З НАРРАТОАСТЕТИЧНОЇ КАРТИНИ
4.1.1 Макроаналіз
4.1.2 Мікроаналіз - аспекти поза текстом
4.1.3 Мікроаналіз - внутрішні аспекти тексту
5 АНАЛІЗ - ІСТОРІЯ ЛИСИЦИ, ЯКА ВТРАТИЛА РОЗУМ
5.1 Макро аналіз
5.2 Мікроаналіз - аспекти поза текстом
5.2.1 Паратекст
5.2.2 Матехалітдт
5.3 Мікроаналіз - внутрішні аспекти тексту
5.3.1 Шхфттекст
5.3.2 Заголовок
5.3.3 Типографіка
5.3.4 Взаємозалежності зображення та тексту
7 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Вступ
Невблаганно і винахідливо він розповідає історію лисиці, яка забуває, що він лисиця. Графічній фантазії Балтшайта вдається зробити неможливе: перевести втрату розуму в картини, а не навчити його (пор. Neue Ziiricher Zeitung, 2011, с. 1).
Перший контакт з літературою з книгами з картинками часто відбувається в ранньому дитинстві. Книжки з картинками відіграють важливу роль як в естетичній, так і в літературній та лінгвістичній соціалізації (пор. Wildeisen, 2013, p. 3f.). Найпростіший підхід при спробі визначити книжку з картинками полягає в припущенні, що вона складається із зображень та тексту. Якщо розглядати окремо один від одного, як написаний текст, так і текст зображення можуть вести через історію. Однак особливість книжки з картинками полягає у взаємодії тексту зображення та письма (пор. Thiele 2003b, с. 77). Чим далі прогресує розвиток книжок із картинками, тим частіше ці взаємозв'язки та структури зображення та тексту розглядаються пильніше (пор. Oetken, 2017, с. 19). Не лише дитина отримує увагу, як пропонує адресат поточної книги з картинками. У сучасних книгах з картинками виникають різні рівні розуміння, які покликані звернутися до дитини, з одного боку, та дорослого колеги-читача чи читача, з іншого (пор. Джостінг, 2013, с. 2).
Ця робота призначена для вивчення особливих взаємозв’язків між зображенням та текстом у книзі з картинками "Історія лисиці, яка втратила розум" Мартіна Балтшайта. Як видно з попереднього цитата у цьому вступі, перегляд книжки з картинками свідчить про взаємозв'язок тексту і зображення Визначення засобів, завдяки яким Мартіну Балтшайту вдається створити взаємодію тексту зображення та письма в його нагородженій книзі, слід розглядати як головну мету цієї роботи. Структура роботи коротко пояснюється нижче і виправданий.
Єнс Тіле кілька разів вказує на сучасну дослідницьку ситуацію, яка не відповідає сучасній книзі зображень. У більшості публікацій, переглядаючи книжки з картинками, основна увага все-таки робиться на простому припущенні, що книжка з картинками не особливо складна. Дитину часто розглядають як єдину групу адресатів (див. Thiele, 2003a, p. 36). Йенс Тіле пропонує значну частину сучасної літератури з досліджень книжок з картинками. У 1997-2008 рр. Він був директором дослідницького центру дитячої та молодіжної літератури в Університеті Карла фон Осєцького в Ольденбурзі і зосереджував свої дослідження на теорії та естетиці книжок з картинками (пор. Тіле, 2010-2019, с. 1). Ця інтенсивна дискусія з його боку та відсутність в іншому випадку сучасної дослідницької літератури про книжки з картинками призводять до того, що багато частин цієї роботи стосуються Йенса Тіле. Ще однією назвою цієї роботи, яку часто цитують, є Тобіас Курвінкель, який пропонує найсучасніший та найповніший метод аналізу книжок із картинками (див. Курвінкель, 2017).
2 Літературно-естетичний носій книжок з картинками
2.1 Що таке книжка-картинка?
Книжка-картинка характеризується взаємодією зображень та тексту. Зображення - це більше, ніж просто ілюстрація тексту (див. Uhlig 2009, стор. 9). Складні взаємозв’язки між текстом картини та письмовим текстом допомагають книжці з картинками визнатись самостійним піджанром у дитячій літературі (пор. Тіле, 2003а, с. 36). На відміну від ілюстрованої книги для дітей чи молоді, яка здебільшого містить картинки з виключно епатажною функцією, картинки в книжці з картинками набувають власної незалежності і з’являються не лише разом з текстом, але й як незалежні агенти (пор. Курвінкель, 2017, с. 14). Відповідно до старих визначень, для дітей з незначним досвідом читання чи зовсім відсутнім його написано та проілюстровано книжку з картинками. Тексти короткі, як і номер сторінки. Крім того, існує безліч картин, як уже випливає з терміна книжка-картинка. Папір і обкладинка, як правило, розробляються міцно, щоб захистити їх від грубих дитячих рук (див. Kiinnemann & Miiller, 1984, с. 159).
Розвиток книжки з картинками вимагає значного розширення цих визначень, хоча вони використовуються як відправна точка. Багато малюнків і мало тексту недостатньо для адекватної характеристики книжки з картинками сьогодні. Це скоріше взаємозв'язок зображення та тексту. Їх взаємодія створює складні символічні структури, які роблять книгу з картинками багатогранною. Тіле підбадьорює: «У книжці наративів зображень текстовий та графічний переказ поєднуються багатошарово, щоб сформувати загальний текст. «Мова книжки з картинками» (пор. Тіеле, 2000, с. 230) розвивається лише тоді, коли дві «нитки» зв’язані та проникають, 2001, Sl).
Рівень тексту бере на себе функцію розвитку дії. Картина розширює та конкретизує це, а також створює атмосферу завдяки своїй "демонстративній" якості (пор. Thiele 2003b, с.78). див. Nikolajeva & Scott, 2001, с.26).
На цьому етапі я повинен сказати, що вважаю обурливим проводити стіну між дитячими та дорослими книгами. Добре розроблена книжка-картинка є і завжди повинна бути добре оформленою книгою для дорослих, тобто вона повинна витримувати і дотримуватися знака цінності якості графіки (Шлоте, цитовано за Halbey 1997, с. 14).
Позиція книжки з картинками у сучасному науковому дискурсі відображається у перелічених тут підходах до визначення. Незважаючи на те, що він сприймається як все більш складний об'єкт, який можна знайти в різних наукових дисциплінах завдяки його взаємозв'язку зображення та тексту, місця розташування товару немає (пор. Thiele & Hohmeister, 2007, с. 146). Тіле пише, що "систематичні теоретичні дослідження книжок із зображеннями" проводились лише на початку з 1960-х років, і тому це є терміновим дослідницьким дезіратутом донині (пор. Тіле, 2003а, с. 36).
Тиле тим не менше намагається розмежувати різні книжки з картинками за рівнем змісту. Роблячи це, він спочатку відокремлює нехудожню книжку з картинками з її реалістичними уявленнями від книги наративів, яка, у свою чергу, може вмістити фантастичний зміст. Теми, які базуються на реальності, здебільшого розглядаються в проблемних книжках з картинками. Вони можуть вирішувати соціальні чи особисті конфлікти, такі як насильство, хвороби, смерть або поточні політичні проблеми. У категорії проблемно-орієнтованих книг в останні роки спостерігається особливо великий підйом, який помітний завдяки роботам на дуже делікатні теми, такі як політика щодо біженців. Незважаючи на ці зусилля щодо класифікації, часто виникає змішання. Зміст, на який заборонено суспільство, змішується з фантастичним рівнем, щоб, мовляв, їх можна було уявити дитині більш м’яко (пор. Тіле, 2000, с. 237f.). Тема дитинства в книжці з малюнками тут не проводиться більш уважно, оскільки рамки цієї роботи не дозволяють цього.
2.2 Історія книжки з картинками
Незважаючи на те, що для теорії книжок із зображеннями можна скласти лише підходи з різних внесків, історія книжки з картинками набагато краще досліджена. Починаючи з винаходу друкарського верстата, розвиваються перші книги, що закладають основу для жанру книжок із картинками. Дві основні характеристики оповідної картини та оповідного тексту, які були визначені на ранніх стадіях, складають книжку з картинками донині (див. Тіле, 2003а, с. 12). Слід приділити достатнє значення історії книжки з картинками, оскільки це є визначальним для сьогоднішньої книги з картинками. "[. ] Історія естетики повинна охопити книжку з картинками у полі напруженості між економічними умовами книжкового ринку, культурно-мистецькими течіями та теоріями освіти та розвитку "(пор. Тіле, 2003а, с.12).
Під час Другої світової війни триває час, коли виробництво книжок з картинками передусім керується ідеологією націонал-соціалістів. У той час як виробництво книжок з картинками в Німеччині в цей час майже зупинялося, інші країни, такі як Скандинавія, Великобританія, США та Польща, переростають у країни, що мають художньо цінну культуру книжок з картинками. Дитина рухається далі у фокусі, і створюється більше нових робіт, ніж ілюструються старші.
Така культура, що виникла, матиме великий вплив на подальший розвиток книжок з картинками в Німеччині в найближчі роки. Після закінчення Другої світової війни німецькі художники книжок із картинками на Заході використовували в якості орієнтації старіші роботи до 1933 р. Тут було менше нових постановок, але все більше нових видань старих творів, ілюстрації яких були пристосовані до часу (пор. Thiele, 2003a, p. 23f).
У середині 60-х років книжка-картинка пережила поштовх модернізації під впливом поп-арту. Завдяки простоті та серії серійних малюнків у цей час з’являється все більше книжок з картинками, які дедалі більше перетворюють повсякденне життя на предмет. Ідилія, яка до цього часу переважно домінувала в книгах, принаймні частково замінена повсякденними темами, що стосуються дітей. Іноді, приблизно в 1970 р., Випускалися книги, які свідомо базувались на ідеях та настроях антиавторитарного руху. Книга з картинками вивільняється і відвертається від раніше традиційних ідей, що залишало мало місця для маневру в естетиці (пор. Тіле, 2003а, с. 27 і далі).
2.3 Книги з картинками для соціалізації літературних та живописних засобів масової інформації
Взаємозв'язок між образом та текстом та пов'язаними з ними чуттєвими та естетичними якостями книжок із зображеннями створюють основу для естетичного виховання. Більшість із них - вигадані історії, які мають особливість розказуватися одночасно за рівнями зображення та тексту. Обидва рівні можна розглядати окремо один від одного, але повністю розвиватися лише тоді, коли їх спостерігатимуть і спостерігатимуть разом. Складність і багатошаровість, яку можуть запропонувати як текст, так і малюнок, - це особливості, які роблять книжку з картинками такою багатою на посилання (пор. Wildeisen, 2013, p. 3f.).
Поки традиційні книжки з картинками дедалі більше придушуються, поступово з’являються теми, які раніше були табу. Сюди входять такі теми, як хвороба, старість, смерть, інвалідність або розлучення. Наразі таких тем уникали, оскільки суспільство їх не сприймало як підходящі для дітей (пор. Там же, с. 53f.). Однак, зокрема, ці теми мають посилання на світ життя, що не можна заперечувати. У своєму життєвому середовищі діти неминуче контактують із ситуаціями, які не сформовані ідеальним світом. Це виправдовує теми, які раніше були табу і впливають через близькість до дитячого світу, оскільки вони дозволяють глибше вивчити книжки з картинками (пор. Weis & Kraft, 2014, с. 12, цитоване у Buker, 2012). Weinkauff & Glasenapp (2010, с. 186) вказують на "розширену функцію соціалізації" книжок із картинками з 1980-х рр. Звертаючись до дедалі складніших взаємозв'язків між образом і текстом, збільшується діапазон естетичного та літературного освітнього потенціалу. цього потенціалу дитині як одержувачу слід довіряти керувати вимогливими книгами (пор. там же).