Анна Ахматова, вільний голос під терором
З 1938 по 1966 рік великий російський поет довіряв письменниці Лідії Чуковській. "Інтерв'ю з Анною Ахматовою" - це чудове свідчення СРСР - і стійкості літератури.
Опубліковано 11 грудня 2019 року о 16:00 - Оновлено 12 грудня 2019 року о 16:03
Час читання 6 хв.
- Спільний доступ
- Спільний доступ вимкнено Спільний доступ вимкнено
- Спільний доступ вимкнено Надіслати електронною поштою
- Спільний доступ вимкнено Спільний доступ вимкнено
- Спільний доступ вимкнено Спільний доступ вимкнено
Стаття зарезервована для передплатників
«Інтерв’ю з Анною Ахматовою» (Zapiski ob Anna Ahhmatovoy), Лідії Чуковської, переклад з російської Люсіль Ніват, Женев’єв Лейбрих та Софі Бене, редактор Софі Бене, «Le Bruit du temps», 1 248 с., 39 євро.
Вижити в країні брехні, завдяки лише силі поезії. Це, безперечно, позачасовий урок, запропонований зустріччю двох жінок - Анни Ахматової (1889-1966), коштовності сучасної російської поезії, та письменниці Лідії Чуковської (1907-1996). З розповіді їхньої тривалої розмови, з 1938 по 1966 рік, останній витягнув винятковий журнал емоцій та розуму.
Їхні шляхи перетинаються, коли спільна доля того часу - затримання своїх близьких. Ліову, сина Ахматової від її чоловіка, поета Ніколая Гумільова (він був розстріляний у 1921 році), щойно заарештували, як і чоловіка Лідії Чуковської, Матвея Бронштейна, якого, зрештою, вона зрозуміла, що він потрапив під кулі Великого терору. У 1937 р., Коли кривавий хаос сліпо вражає міську інтелігенцію, між Ахматовою, символічною постаттю літератури «срібного століття» до 1914 р., Встановленою Модільяні, що залишилася в живих і вільних радянським режимом, але заборонена видання до 1940 р., і Чуковська, його шанувальниця.
Вперше розповсюджені самвидавом (таємно передані рукописи), ці Інтерв’ю були частково опубліковані Альбіном Мішелем у 1980 році у французькій версії. Але третя частина, що стосується періоду 1963-1966 рр., Так і не залишилася опублікованою, як і Тахкентський Каїр, місто, де дві жінки відійшли під час війни. Тому Le Bruit du temps пропонує повне видання у комплекті з дорогоцінними нотами перекладача Софі Бенек, яка доповнює пояснення самої Лідії Чуковської. На додаток до панорами російської літератури того часу, сотні записів у вигляді ескізів розкривають складність пристрасної, часом бурхливої дружби. Незважаючи на взаємну повагу, Ахматова і Чуковська з незрозумілих причин випали з 1942 по 1952 рік.
Ці розмови між забороненими людьми, які переживають лише доцільні або переклади, пронизані задушливою атмосферою, характерною для радянського світу: "Це був час, коли лише мертві посміхалися,/щасливі, що знайшли мир ...", резюмує Ахматова. Зіткнувшись із стратами, вирішеними за квотами, на самих довільних засадах, в порівнянні з арештами батьків, що мали на меті поважати найменшу схильність опозиції, "люди просто перестали бути чутливими до принципу причинності", зазначає Чуковська.
Вам потрібно прочитати 68,39% цієї статті. Решта призначена лише для абонентів.
Читання Світ триває на іншому пристрої.
Ви можете читати Світ на одному пристрої за раз
Продовжуйте читати тут
Це повідомлення з’явиться на іншому пристрої.
Тому що хтось інший (або ти) читає Світ з цим обліковим записом на іншому пристрої.
Ти не вмієш читати Світ що на один пристрій обидва (комп’ютер, телефон або планшет).
Як перестати бачити це повідомлення ?
Натиснувши "Продовжувати читати тут" і переконавшись, що ви єдина особа, яка консультується Світ з цим рахунком.
Що станеться, якщо ви продовжите читати тут ?
Це повідомлення з’явиться на іншому пристрої. Останні залишаться авторизованими за допомогою цього облікового запису.
Чи існують якісь інші обмеження ?
Ні. Ви можете увійти зі своїм обліковим записом на скільки завгодно пристроїв, але використовуючи їх у різний час.
Ви не знаєте, хто така людина ?
Решта призначена лише для абонентів. Уже підписалися? Щоб увійти
Йти до весь зміст Світу необмежений.
Підтримка журналістська розслідування та незалежне письмо.
Зверніться до цифрова газета та додатки до неї щодня до 13:00.