Крістіан Як - Помста богів
Текст Крістіана Яка - Помста богів - втікач.pdf
Переклад з французької MIHAELA STAN
ПРОЛОГ Люди trdaser iari. Найчастіше захід сонця приносив моменти
миру і спокою. Але сьогодні ввечері сонце було червоним, як кров, і Божественне Поклоніння відчуло, як її серце стискається.
Правлячи над святим містом Карнаком, жриця проводила королівські ритуали в будівлях і поклонялася групі віруючих, яких фараон Амасіс, хоча і любив грецьку культуру, поважав. З часу заснування династії Саїтів1 Нижній Єгипет відкривався зовнішньому світу і з кожним днем приймав занепад ідеалів та звичаїв.
Повністю усвідомлюючи тяжкість обставин, династія "Божественний поклонник 1" була заснована Псамметиком I, сином Нехао I.
спробуйте захистити цінності, успадковані від батьків-засновників. Тільки суворе дотримання ритуалу утримувало країну від хаосу, і, в цьому відношенні, невелика необережність мала б страшні наслідки. Тож вона вимагала повної серйозності від своїх ритуалів та слуг, усіх відданих земній сої прихованого бога Амона.
Але ця неміцна рівновага, збережена у Фівах, загрожує зіпсуванням, бо палюче сонце провіщало важкий період.
Не витримавши зла чи небажання людей, боги не повільно помстяться. але навіть у розпал шторму Божественний поклонник буде встигати за пасинками до останнього кліпу.
Династію заснував Псамметик I, син Нехао I.
Не змінюючи своїх звичок або належного святкування свят та ритуалів, він буде чекати. Вітер лиха принесе людей, котрі прагнуть боротися проти напастей та підняти чуму. І якщо вони виявляться гідними, вона запропонує їм скарб, прихищений у Карнаку.
Але, завдяки скарбу, чи вдасться їм уникнути помсти богів?
1 Писар Кел розплющив очі, скривившись
він кинувся до вікна своєї ненависті. Сонце вже давно зійшло, судячи з того
місце, де він зараз досяг неба. Він, блискучий юнак, рахував непомірно
обдарований і наділений прекрасною кар’єрою, він буде визнаний винним у грубій помилці: страшній і непростимої затримці в Домі мертвих.!
Отриманий півроку тому через надзвичайну схильність до іноземних мов, Кел повинен був щодня виявляти свою грацію і терпіти заздрість певних колег. Але, щасливий, що влаштувався на роботу, за якою прагнули багато, Кел ніколи не скаржився і працював з таким завзяттям і майстерністю, що привернув вдячність його величності, старого, суворого і бездумного вченого.
І саме тоді, коли він довірив їй перший випадок, який вимагав великої уваги, Кел забув прокинутися.!
Сильний головний біль і тиск на скроні.
І скарб, що благословив його сон, повернувся: він зробив вигляд, що провалив іспит на царського писаря, не маючи можливості перекласти текст з грецької мови.
На єгипетській мові напишіть адміністративний лист належним чином! Кормчий відкликав допомогу, щоб продовжити освіту, і відправив його назад до села, де він народився і де поранені, знущаючись, доручили йому найскладнішу роботу.
Зачервонівши пітом від чола при думці про такий безлад, Кел опух, незграбно поголився і поспішно одягнувся.
На жаль, можливо, найгірша мрія здійсниться! Чи піддасться старійшина Будинку старійшин вечері молодого чоловіка і обмежиться докором? Зовсім не безпечно. Старий робив великий наголос на дисципліні і вигнав із Будинку престолів ряду книжників, які стали занадто маревними. І зараз, через її поведінку, Кел не мала з ними проблем?
Як він сюди потрапив? Напередодні ввечері він не зміг відмовитись у несподіваному запрошенні на бенкет, дане великим скарбником. Були гідні похоті, такі як володар свят богині Нейт, государя міста Саїс, який хотів перекласти на грецьку мову документи, призначені для офіцерів під командуванням іноземного генерала Фанеса з Галікарнаса.
Саїс, чудове місто на заході Дельти, стало столицею фараонів XXVI
династії. Саїсом із жорстоких храмів невтомно опікувався цар Амасіс, союзник і захисник греків. Саїс, обранець мистецтва і науки, зі своєю знаменитою медичною школою. Саїс, де писар Кел сподівається багато років працювати на службі у держави і радіти щасливій старості. Який чудовий план, зараз безрезультатний!
І все ж, поки бенкет був у самому розпалі, він ледве відчував смак їжі та пенька. Він був вражений присутністю вищезазначеного, особливо чарівної жриці Нейт, Нітіс, учениці первосвященика і призначеної для високого звання.
На мить, лише на мить їх погляди зустрілися.
Кел хотів би поговорити зі жрицею, але як він міг поговорити з нею? І які смішні слова вилились би з вуст молодого писаря, який не міг багато про нього розповісти? Нітіс був розкішною мрією, далеким привидом.
Потім, коли він пішов з бенкету, його охопило запаморочення.
Вимушений лягти на ліжко, він заснув неспокійним сном, охоплений кілька разів тим виснажливим скарбом, через який прокинувся так пізно.
Покинувши свій будинок на втечі, він згадав, що це було
він забув найцінніше добро - палітру писаря! Палітра, виготовлена з дерева тамариска, мала нульовий пензель та деякі поглиблення, куди Кел клав чорнило, яке він сам готував, настільки майстерно, що викликало заздрість його колег. Я наклав на пояс легкий і тонкий предмет, прив’язав його до довгої посудини, повної води, і заткнув пробкою.
Як вимагав новий спосіб, писар не покривав голову перукою, а волосся у нього було коротке. Запах залишався ознакою гарного смаку. Не маючи часу на озноб, Кел поспішив до Будинку Саїсів, посеред міста, в кінці забитої вулиці біля адміністративних будівель.
Це створення держави виконувало важливі завдання: перекладав документи із зарубіжних країн, особливо Греції та Персії, готував звіти для фараона Амасіса, перекладав єгипетські адміністративні тексти на різні мови та поширював їх. Враховуючи кількість грецьких та лівійських найманців в Єгипті, які складали основну частину армії, останнє завдання було вирішальним.
Іноді виникали колючі питання. Точніше, тиждень тому, міський голова
Він довірив Кел дивний зашифрований папірус, який ніхто не зміг розгадати. Перемішавши кілька слів, текст витримав будь-яку спробу його розшифрувати. Хоча прагнучи похитати головою і довести свій талант, юнак вдарився про нездоланну стіну. Але, впертий і терплячий, він все одно не вважав себе переможеним. Якщо йому буде надано достатньо перепочинку, він розгадає таємницю.
Біля входу на вулицю жодного солдата, що стояв на варті, не було.
Зазвичай кожному перекладачу доводилося називати своє ім'я, присутність усіх зазначалося в реєстрі. Без сумніву, Кел прибув саме тоді, коли змінювались охоронці.
Він зробив крок, похитуючи розум, щоб знайти найбільш підходящі слова для вибачення.
Двері будинку були відчинені. Тут мав би стояти на сторожі ще один солдат, який перешкоджав проходженню племінників.
Кел увійшов всередину і наткнувся на тіло, яке було вдома.
Згорбившись, стиснувши руки на животі, солдата вирвало. Запах rnced молока наповнив маленьку кімнату.
Юнак потиснув плече, але чоловік не рухався.
Я йду до лікаря, - пробурмотів Кел. Але колеги і чому вони не допомогли
нещасна? Кел перетнула кімнату і дійшла до кімнати
чудове робоче місце, де він щодня працював з трьома іншими книжниками.
Але коли він подивився на неї страшними очима, він завмер.
2 Троє чоловіків лежали задихаючись. Двоє чоловіків
і жінку. Троє дуже талановитих перекладачів, які їх створили
важке життя молодого Келя, не вступаючи з ним у суперечку. Кел захоплювалася майстерністю, з якою вони виконували свої завдання, і щодня проводила уроки.
Вони теж вирвали, і їхні обличчя несли тягар великих страждань.
Відмовляючись визнати лякаючу правду, писар нахилився над тілами.
Будь ласка, прокинься! Поруч із жінкою виднілись залишки глечика
з молоком. Молоко, яке востаннє прийшло до Будинку
Кел, він брав його до своїх колег щоранку та після прийому
lptar! Усі оцінили цей знак занепокоєння з боку держави.
Приголомшений, роздумуючи, чи не став він здобиччю нового скарбу, юнак продовжував шукати місце, напружуючи ноги.
У сусідній кімнаті він знайшов чотирьох левів. Потім ще троє, і ще п’ять писарів
вона була знищена! Залишилася робоча кімната старого
дізнався. Тремтіння від усіх суглобів, Кел л
він опинився сидячи на стільці, опустивши голову.
Кліп я думаю c nc tria! Але ти швидко прокидаєшся. Хоча він не зригував,
Старший із Дому помідорів теж, безсумнівно, пив із отруєного молока, про що свідчить перевернута миска біля нього.
Невпевненою рукою старий встиг сказати кілька слів на шматку папірусу:
Розшифруйте зашифрований документ і для кого була б ця команда, якби
не для Кел, щоб сумувати за високою роботою, звичайно, він це помітив? І якщо це вдасться, що мені робити далі? - дивується юнак. спотикаючись, вони рушили до кімнати архіву.
Зруйновані полички, порвані і порвані папіруси, розбиті дерев'яні дошки! Пил вибрав бездоганний порядок, в якому трималися бандити. Жодного кольору не пошкодували.
Не роздумуючи, грабіжники вирізали документ. Якби вони його знайшли або пішли з порожньою рукою?
Що, якби це був дивний зашифрований текст, який йому довірив старий? Спочатку юнак відкинув таку думку. Потім я почав задавати йому всілякі запитання. Щодо документа, про який йде мова, старий не поважав звичний спосіб роботи і не згадував про це своїх старших. Хіба він не довіряв людям за кермом? Він боявся зовнішньої суміші?
ntrebri fr noim! і все ж Будинок престолів був нічим