Ультрабігун Джим Уолмслі в інтерв’ю "Ахіллесу бігу"
> Сцена> Рекордсмен ультра бігу: "Небезпечно бути занадто швидким"
4:50:08 годин - це не марафонський час. Це новий світовий рекорд за 80 кілометрів. Його створив ультрабігун Джим Уолмслі. 29-річний американець розмовляє з нами про те, чому біг робить вас чесними і чому це врятувало його від депресивного етапу його життя.
Шум пройшов через сцену бігу, коли ультрабігун Джим Уолмслі знищив світовий рекорд за 80 км у Фолсомі біля столиці Каліфорнії Сакраменто. Таким чином один із найдавніших світових рекордів благословив тимчасових - після 35 років існування.
Ахілесовий біг: наскільки для вас загалом важливі записи?
Джим Уолмслі: Мені подобається орієнтуватися в цьому. Як тільки я бачу запис, я запитую себе, чи хочу я, чи можу його побити. На основі цього я формулюю свої спортивні цілі.
АР: Як ви взяли участь у виборі перегонів - чи спочатку ви вибрали невеликі змагання, щоб мати шанс виграти їх?
СВ: Спочатку я подивився на досить короткі пробіжки, бо думав, що там будуть швидкі. Однак я виявив, що справді хороші бігуни перебувають на більших дистанціях. Під час бігу на стадіоні найкоротший біг, спринт на 100 м, є найбільшим. На відміну від них, при слідових пробігах, чим довші вони, тим престижніші пробіжки. Ультрабіг на 160 км - це більша подія, ніж змагання на 50 км. Потім я орієнтувався на це.
Більше терпіння та впевненості
АР: Ви говорите про себе, що схильні до перевищення швидкості та бігу занадто імпульсивно. Хіба це не перешкода для довших пробіжок?
JW: Так, це правильно. Я працюю над тим, щоб внести більше послідовності в свої гоночні пробіги, і зараз я ставлю собі менші проміжні цілі в гонці. Я намагаюся реалізувати позитивний досвід моїх попередніх ультрабігів.
АР: Наприклад?
JW: Я хочу бути більш терплячим і впевненим у собі, коли помічаю, що інші часом швидші за мене. Я повинен вірити, що зможу наздогнати їх пізніше. Особливо, коли мова заходить про ультрабіг, застосовується таке: "Довіряй процесу", довіряй процесу, тому що інші люди також швидше втомлюються, коли бігають занадто швидко.
АР: Ви бігун, який агресивно, майже зухвало формулює свої амбіції на публіці. Чому ви це робите?
JW: У мене великі цілі. Коли я був на сцені з попутниками на Ultra Trail Mont-Blanc, усі говорили про те, як здорово мати можливість бігати по колу в горах. Але я не уявляю, що це єдина мотивація для участі в гонці UTMB. Я єдиний на сцені сказав, що я тут, щоб перемогти. Чому б мені не відповісти прямо на прямі запитання? Я не маю наміру когось образити своєю прямотою, але люблю відповідати на запитання якомога чесніше.
Мантра лає під час бігу
АР: Чи є у вас мантра, яку ви використовуєте для мотивації, коли втомлюєтесь під час ультрабігу?
JW: Здебільшого я починаю з розмов про сміття, наприклад: "Ти такий слабенький", "Не поводись так", "Ще трохи" і, можливо, розпакуй ту чи іншу лайку. Найприємніше у трейлі та ультрабігу полягає в тому, що ти в основному один, і ти можеш зневажати себе, не заважаючи іншим людям (сміється). Звичайно, це не працює, якщо камери знімають вас на вуличних перегонах. Я знаю, як поводитися.
АР: Багато професіоналів раніше боялися, що їхні секрети навчання стануть відомими. Я бачу на Страві, що ви там реєструєте свої пробіжки. Ви дійсно розміщуєте всі свої пробіжки на Strava? Вам не страшно, що інші побачать там ваші секрети тренувань?
JW: Так, усі мої пробіжки проходять по Страві. Іноді трапляється, що я публікую пробіжку пізніше. Наприклад, коли я подорожую, це може трапитися, бо в іншому випадку я отримую багато запитів від бігунів, чи не хотів би я туситися з ними чи бігати.
П’яний за кермом
АР: Як ви взагалі почали?
JW: Я виріс у Феніксі, штат Арізона, на південному заході США. Я почав бігати ще юним підлітком у середній школі. В останньому навчальному році там мене визнали Бігуном року. В університеті я був у біговій команді і пробіг класичні середні дистанції 5000 і 10000 метрів.
АР: Як потім ви продовжили професійно та спортивно?
JW: Після навчання в Академії Повітряних Сил я почав працювати у ВПС США. Мене перевели в північно-західний штат Монтана, район з низькою щільністю населення та екстремальними коливаннями погоди. На роботі мені іноді доводилося туситися на базі ВПС цілодобово - під землею! Це було зовсім не весело.
JW: Так, і оскільки я не був особливо мотивований, я намагався створити хороше соціальне середовище з друзями. І до всього іншого, у мене також були проблеми із законом - через водіння в нетверезому стані.
Й.Р .: Можна сказати, що я був катастрофою як у професійному, так і в особистому плані.
Кожного разу, коли я бігав, мій розум очищався від проблем.
АР: Звучить важкий час. Яку роль для вас відіграв біг?
JW: Біг справді допоміг мені психічно та психологічно. Кожного разу, коли я бігав, мій розум очищався від проблем. Це змусило мене замислитися.
Я зрозумів, що робота не дозволить мені займатися спортом так, як я хотів. Тож ключовим питанням для мене було: чи повинен я піддаватися тиску суспільства і робити те, що від мене очікували: працювати, пристосовуватися і підкорятися долі?
Або я повинен думати про себе і робити те, що мені вдалося найкраще? Я вибрав останнє і закінчив свою військову роботу.
Небезпека бути занадто швидкою
AR: Що важче тренувати в ультрабігу: швидкість або витривалість?
JW: Я думаю, що важливіше тренувати фізичну силу. Ультрабігун Сейдж Канадей це добре сказав, коли сказав, що здатність швидко бігати небезпечна. Я це добре розумію, бо зі мною також траплялось, що я завищував свої здібності, надто швидко підходив до гонки і до кінця гонки вичерпав увесь свій порошок.
АР: Як вам вдається залишатися без травм?
JW: Давно не було травми. Найбільше з чим я борюся, - це ахіллові сухожилля. Я не роблю багато стабілізуючих вправ. Що я регулярно роблю, це ексцентричні підйоми литок. Я не займаюся силовими вправами, навіть масажу не роблю. Але мені важливо завжди залишатися активним, навіть коли я не тренуюсь. Але, можливо, це все зміниться, коли я старію.
АР: Як ти харчуєшся?
JW: Я вегетаріанець - не стільки з точки зору здоров’я чи продуктивності, скільки з етичної точки зору. Солодощі та безалкогольні напої - це мій криптоніт, тому я намагаюся їх уникати.
Наступна зупинка: марафон
АР: Ви хочете взяти участь в олімпійських випробуваннях США для марафону. Чому?
JW: Це більше стосунок “чому б і ні?” Та мій рекорд 80 тис. Пробігів був хорошим досвідом у цьому відношенні для здійснення цієї мрії. Я буду витрачати час на марафонські тренування з грудня 2019 року по березень 2020 року. Мета - фінішувати в топ-3. Подейкують, що вам потрібно пробігти менше 2:11:30 годин, щоб пройти кваліфікацію.
АР: Чи візьмете для цього тренера?
Я ще не вирішив. Це повинен бути той, хто любить експериментувати, як я. Я граюся з ідеєю зробити відносно великий пробіг до 290 км за один тренувальний тиждень. Не відрізняється від того, що роблять деякі японські бігуни. Поки що я зазвичай бігаю близько 200 км за один тренувальний тиждень, тому це також буде новою територією для мене. Я також вважаю, що тренування з твердого асфальту на відносно короткому марафонському маршруті є ідеальною підготовкою до Товариського марафону-2020 в Південній Африці, в якому я хотів би взяти участь.
Надзвичайна висота під час польоту американського ультрабігуна Джима Уолмслі під час його світового рекорду пробігу понад 80 кілометрів у США в травні 2019 року. (Фотографія: HOKA ONE ONE)
Еліуд перебиває позначку в дві години?
АР: Яку роль відіграло обладнання у вашому світовому рекорді на 80 км?
JW: Я носив “кросівки Project Carbon X” від мого спонсора HOKA ONE ONE - і це чудово. У ньому весело робити довгі, швидкі пробіжки. Це досить агресивне взуття і особливо дуже підходить для марафону. Для ультрабігу я особисто хочу ще більше амортизації. Але може бути і так, що під час підготовки до спроби світового рекорду я занадто мало бігав по асфальту, саме тому мені не вистачало амортизації взуття.
АР: Як ви думаєте, Еліуд Кіпчоге може подолати 2-годинний ліміт у марафоні?
Й. В.: Кіпчоге має таку неймовірну розумову силу, що має кращі за когось іншого. У звичайному змаганні я не думаю, що він досягне цього зараз - але він недалеко від цього. Він дуже добре переживає час поділу, і споживання їжі також відіграє велику роль.
Особі: Джим Уолмслі, 1990 року народження, американський бігун на ультратрейлі. У 2016, 2017 та 2018 роках він був визнаний ультрабігуном року. Він тримає записи курсів західних штатів 100, озера Сонома 50, Бандери 100 тис., Ультрамарафону Таравера та JFK 50 (станом на червень 2019 р.).