VAN SWIETEN BLOG - Інформація та новини
Військові травми - військова хірургія - "хірурги"
На початку війни лікарі мали змогу взяти на себе медичні процедури для різних видів пошкоджень з «Інструкції з воєнної хірургії на полі бою», опублікованої в 1914 році у другому виданні Міністерством війни К. у. К. у Відні. Також є короткий виклад лікування різних військових травм у пунктах надання першої медичної допомоги та у польових лікарнях. Ці процедури коротко відтворено нижче на 3 прикладах:
Оскільки на початку війни в армії К. у. К. бракувало підготовлених хірургів, були створені мобільні групи хірургів.
На основі досвіду Балканських війн [1912 і 1913; http://de.wikipedia.org/wiki/Balkankriege] мали двох провідних хірургів у Відні Антон ЕЙЗЕЛЬСБЕРГ (http://www.biographien.ac.at/oebl/oebl_E/Eiselsberg_Anton_1860_1939.xml) та Юлій з HOCHENEGG (http://www.biographien.ac.at/oebl/oebl_H/Hochenegg_Julius_1859_1940.xml) заохочував формування груп клінічно підготовлених та спільно підготовлених спеціалістів, які, забезпечившись відповідним обладнанням, просувались якомога далі до фронту бою для націлювання на важко поранених довелося лікувати. Ці групи хірургів мали дуже вагомий ефект і внаслідок приналежності до польових лікарень і навіть до медичних колон переросли в першокласні хірургічні станції на місцях.
У 1918 році було 14 клінічних груп хірургів, а також 3 з адміністрації армії, 5 - з суверенного Мальтійського ордену, потім по 1 - з Австрійського та Угорського Червоних Хрестів (див. Йоганн Штайнер: Військова медична служба австро-угорської армії під час війни у глибинці та з армією на місцях. У: Охорона здоров’я на війні. Відень 1926, частина I, с.97-98). Інформацію про діяльність груп хірургів див. Нижче.
Польова лікарня 2/14
Фельдшпіталь 2/14 залишався до вересня 1916 року Лікар. Маріан Мареш активний, який на початку війни був призначений хірургом і 26 місяців безперервно служив у кампанії в Галичині, Російській Польщі та Карпатах. http://de.wikipedia.org/wiki/Schlacht_in_Galizien
Маріан Мареш, народжений як син "головного інженера" 29 травня 1885 року в Белграді, відвідував гімназію в Граці. Наприкінці квітня 1906 року він вступив до армії К. о. К., де вирішив пройти довшу військову службу. У той час, коли його розподілили до 7-го піхотного полку в Граці (1907-1910), він вивчав медицину тут, в університеті, де також отримав ступінь доктора наук у 1910 році. Одночасно він пройшов обстеження на посаду помічника лікаря в заповіднику "з відмінними результатами".
З 1910 по 1911 рік його розподілили до гарнізонної лікарні No 1 у Відні, де він працював у хірургії. У 1911 році на короткий час з польовим гарматним полком No 42 у Штайрі його перевели на резервну посаду.
Після звільнення від активної служби він півроку працював у прокуратурі лікарні Рудольфа у Відні. Потім він один рік (1911/1912) працював у хірургічній клініці професора Айзельсберга у Відні, звідки потім зайняв посаду в університетській жіночій клініці в Граці. Коли в серпні 1914 року розпочалася війна, його розподілили до польової лікарні 2/14. Він пробув тут до 12 жовтня 1916 р. За цей час він був направлений до мобільної резервної лікарні 5/3 на два місяці і двічі до дивізійної медичної установи 14 на кілька тижнів.
Він захворів на апендицит у вересні 1916 р., Був відправлений до лікарні Асоціації заповідників № 2 у Відні, призначений лікарні Ландвера в Граці, а згодом визнаний непридатним до служби протягом 6 місяців через хворобу нирок у середині 1917 року. До кінця війни він працював з перервами в гарнізонній лікарні No 4 в Лінці, де обіймав посаду головного лікаря хірургічного відділення. Після війни оселився в Граці як гінеколог. Наприкінці двадцятих років він був почесним президентом Styrian Motorsport Club в Граці.
У своєму військово-кваліфікаційному описі від 30 червня 1916 року комендант польового шпиталю 2/14 записав про себе таке:
“Висока загальна освіта. Жвавий, енергійний, сміливий і рішучий, різнобічний спортсмен, здібний. Дуже амбіційний, військовий жорсткий. - 11 і 12 вересня 1914 р. На лікарняній станції в Кам'єноброді [сьогодні Кам’янобрід в Україні] поблизу Гродека http://de.wikipedia.org/wiki/Horodok_(Lwiw) в безпосередній близькості від ворога йому вдалося близько 2000 р. Доглядати за пораненими та депортувати їх в останній момент (продування мосту), незважаючи на великі труднощі (також з боку залізничної влади). - 3 листопада 1914 р. Поблизу Тарнобжега [місто на південному заході Польщі на правому березі Вісли] після знесення мосту він врятував із полону близько 20 дилапідатів, кілька разів прогнавши їх слабким човном через набряклу Віслу до перекладений правий берег ".
І далі про його роботу:
«Оператор, досконала експертиза, фаховий літературний твір. Коли його було створено (15 місяців, 37 000 пацієнтів), він створив зразкове хірургічне відділення, яке завдяки його організаторському таланту, влучному відбору людей, навчило їх розуміти їх, працевлаштувало та спонукало їх виконувати свої обов'язки, - чудово керував. 50 операцій на голові та 30 живота з найкращою відомою статистикою хороших результатів ".
У 1915 і 1916 рр. Maresch опублікував наступні статті у клінічній книзі Wiener: Wochenschrift:
Про постріли в череп. No 38, с.1028-1031, 1915
К. (росіянин), поранений 15 травня [1915] (тангенціальний постріл), він упав без свідомості і був доставлений до російської лікарні в Л., яку росіяни залишили під час поспішного відступу із західної Галичини. Пацієнт прийшов до нас з російської лікарні 18 травня [1915].
П. (росіянин), поранений 17 травня [1915] (постріл з гвинтівки), був доставлений до російської лікарні, звідти до нас 23 травня [1915].
Інф. Ш., поранений 25 травня [1915] вогнепальним пострілом (тангенціальний постріл), потім кілька годин перебував у несвідомому стані.
Про вторинні операції на пострілах живота. No17. Стор. 518-519, 1916
Для лікування пострілів спинного мозку в польовій лікарні. No 23. S-717-718, 1916
Про історію хвороби периферичних пострілів. No10, с.268, 1915
Більше статей про роботу груп хірургів читайте:
Короткий звіт про діяльність першої групи хірургів клініки професора Кукули (http://www.biographien.ac.at/oebl/oebl_K/Kukula_Otakar_1867_1925.xml) за минулий воєнний рік (керівник групи: доктор Заграднічек) 11.3 .1916 http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno-plus?aid=dma&date=1916&page=71&size=45
Звіт про військову хірургію III групи хірурга сувенірного ордену мальтійських лицарів Йозефа Шлейнзера 30 вересня 1916 р. Http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno-plus?aid=dma&date=1916&size=45&page=267
Досвід групи хірургів в австро-російській кампанії 1914/15 Фріцем ДЕММЕРОМ 20.3.1915 http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno-plus?aid=wmw&daten=1915&page=268&size=45
Досвід групи хірургів в австро-російській кампанії 1914/15 Фріцем ДЕММЕРОМ 27.3.1915 http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno-plus?aid=wmw&daten=1915&page=288&size=45
Досвід роботи групи хірургів в австро-російській кампанії 1914/15 р. Фріца ДЕММЕРА 3.4.1915 р. Http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno-plus?aid=wmw&daten=1915&page=306&size=45
Досвід групи хірургів в австро-російській кампанії 1914/15 Фріцем ДЕММЕРОМ 10.4.1915 http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno-plus?aid=wmw&daten=1915&page=323&size=45
Більше статей про військову хірургію читайте:
Навчальний курс з військової хірургії, проведений Фрідріхом ДЕММЕРОМ для лікарів військ 22 травня 1915 р. Http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno-plus?aid=dma&date=1915&size=45&page=99
Кредит:
Лікар. Райнхард Мундщуц. Всі права захищені.