Архів для слов’янської філології, том 29, 1907
Документи
Відомий науковий журнал, що займається різними мовними та історичними темами слов'янського світу.
СЛАВЯНСЬКА ФІЛОЛОГІЯ, З УЧАСТЬЮ
А. БРККНЕР, А. ЛЕСЬКІЕН, В. НЕРІНГ, Ф. ФОРТНАТОВ, БЕРЛІН, Лейпциг, БРЕСЛАУ, СВ. ПКТЕРСЛУРГ,
C.JIRECEK, ST. N0VAK0V1 (5, А. СОБОЛЕВСЬКИЙ, ВІДЕНЬ, БЕЛГРАД, САНКТ-ПЕТЕРБУРГ.
Критичні зауваження щодо ур-слов’янського закону про денасалізацію в Архіві. е. сл. Філ. XXVIII, 1 сл., Автор Ярл Шарпентьє. . 1
Urslavisches Entnasalierungsgesetz, антикритика та доповнення Норберта Йокла 11
Містифікація хорватських народних пісень Проспера Меріме (Schlu), Т. Маті 49
Як скласти слов’янську міфологію, Іван Франко 97 До книжки про театр Прокопа Седівого (1793), Франца
Spina 105 Der Spirant vor від idg. A в Урславіщені, автор Ільїнський. . 161Quelques remarques sur la langue polabe, Казимир Ніч. . 169Прозодичний і метричний з Карелом Яромієм-Ербеном, зі спеціальним
Розгляд поеми Ярослава Сутнара "Жофово лозе" (Schlu) 184
Відносини українських історичних пісень, відп. Думен, до південнослов’янського народного епосу, Миха] ло Тер саковець. 221
Три запитання з хрещення святого Володимира, від Степана Сркуля 246
Внески до критики джерел деяких давньоруських пам’яток, написані Іваном Франком 282
Внески царсько-хорватської діалектології, Франьо Фанцев 305 Внесення до історії культури сербського народу, І., Іллінія,
Aleksa Ivic 390,511 Рефлекс індоєвропейського дифтонгу eu в Урславічі,
Г. Ільїнський 481 Діалект Мостара, Володимир Корович 497 Еліска Клрсногорськ, Яромир К. Долежал 517 Фрагмент Джорджа Бандіна Мольєра
Ф. К. Франкопан, Т. Матич 529 Номенклатура в хорватсько-глаголицькій літургії B-
Вондрк, Вер ^ л. слав. Граматика, кн. А. Бркнер. . . . 110 Богуродзіца (сценарій Шкурата тощо), зазначено. А. Бркнер. 121Czambel, Словацька мова, кн. пані Пас трнек. . . 135
Карісек, слав. Історія літератури, кн. І. Графенауер, Д. Прохаска та Й. Сутнар 140 581
Іллінський, посвідчення Босна. Банус Кулін, вказано М. Ресетара. 149Вондрк, пор. слав. Граматика, кн. В. По ржезінським. . 411 Шредер, мовна комп. і передісторія, кн. Бркнер, історія польської мови, зазначено. Х. У лас цин. . 440 Про слов'янський фольклор:
Федеровський, фольклор із Вейруланда, зазначено. Г.Полівки 445
Романов, Вейрус. Історії, ні. Г. Полівки. . 454 Медвецький, монографія про Г'єтву, кн. Г. Полівки 458Сперанський, З Давнього Єгипту, кн. Г. Полівки 461Гаврилович, 20 сербських народних казок, кн. Г. Полівки 469 Бодуен де Куртене, слов’янин із Північної Італії, вказано. з
Г. Полівка 473 Сасель, З народного життя в Адлешичах, вказано. від Ів. Графенауер 475 Остойід, Досітей Обрадовид в монастирі Опово, вказано. Д. Про-
haska 610 Dr. Cnov, оригінальна домівка та оригінальна мова болгар, зазначено. С. Мла-
denov 613 Croiset van der Kop, De morte prologus, зазначено. В. Нерінга. 615
Йоганнес Узевич та його граматика, В. Ягіч 154 Деякі сербохорватські позичні слова, отець Скок 477 Хресні ходи на Великдень у Любомі в районі Ратибор та один
Документ про це від 1672 р., В. Нерінг 618 The visio mortis Полікарпа в празькому рукописі, В.
Nehring 621Cy.! IyHAp acaXrjj ^ aQiov, par St. Novakovid 622A Глаголичний напис, Джос. Суман 623 Внесок Володимира до біографії Арсенія IV Йованови
orovid 624 Про етимологію асл. як ^ е, від А. Музика 825А хорват. Приватний документ (Pfandbrief) від 1663 р. В. Джагіда. 625Posa, від Kappus 626 Некролог:
Т Ян Гебауер, від В. Ягича 629f Олександр Кочубінський, від о. Кідріч 633
У відповідь А. Бркнер 637
Тема, ім’я та покажчик слів, А. Бркнер 639
Критичні зауваження щодо urslavisclien entnasalie-
пайовий закон в Арклі. е. сл. Філ. XXVIII, 1 сл.
В арх. Ф. Сл. Філ. XXVIII, 1 і далі, у Н. Йокла є новий ур-слов’янський
Прагнучи виправдати фонетичний закон, який звучить так (ib. С. 16): idg. W, відп.
сл. wi пішли перед сл. 6, с, наскільки ці звуки відповідають s ^ z, крім того
перед ch у ber. З самого початку, якщо у вас теж немає справи-
перевірив авторські ігри, дещо стикається із цим звуковим законом
сумнівно, і з наступних причин. В історичній традиції слов'янські мови відкинули різницю в кількості голосних. Але цього не могло бути в Урславічі: адже, як Арка Кречмера, Ф. Сл. Ph. XXVII, 228 показав, що, до речі, має бути зрозумілим кожному, розробив idg. A, в Урславічі до a, який потім ^ slav. o було-було. Але idg., O був давньослов’янським, що, мабуть, було довгим часом, бо інакше не можна зрозуміти, чому це теж не було б слов’янським. Ід. Н дав слав. wi, ти теж не можеш зробити дві речі-
feln: але ^ тут, як завжди, було коротким, і дивується, як це було б можливо, оскільки цей короткий h вже став би давньослов’янським, але який там був довгий час. Звичайно, не може бути й мови про деназалізацію в прямому розумінні цього слова, що було б тим самим, що і перехід від ft ^. Дивуєшся: що ж тоді залишається? Нічого іншого, як думати про той факт, що h став би через замінну експансію, спричинену деназалізацією. Зараз це вже загальновідомий факт, про який слід згадати тут, що фонетична група коротких голосних - | - Nasal + Sibilant втрачає носові на декількох мовах, завдяки чому голосна потрапляє на заміну розтягування, але так само добре відомо, що ця заміна розтягується завжди змінювалася лише кількість, ніколи не змінювалась якість розтягнутого голосного. Отже, ви опинилися в такому ж поганому становищі, як і раніше, тому що навряд чи зможете вибратися-
1) Це не допомагає нам прийняти нічого, про що, до речі, ми нічого не знаємо, оскільки 6 тут мав більш велярну вимову, як припускає Йокль.
Архів для слов'янської філології. XXIX. 1
прийняти це явище, не виступаючи проти найгіршого
відправити всі фонологічні методи.
Вже стосовно цих зауважень, які повинні здатися цілком зрозумілими будь-якому неупередженому, мені здається новий закон звуків
принаймні сумнівно. Але це стає ще гірше, якщо у вас є
точний показ прикладів, з яких автор-
має місце пісна підтримка його твердження. Тому що спочатку, якщо
Тут справді повинен бути фонетичний закон, у який я взагалі не вірю, тому він не без винятку, і цього потрібно дотримуватися
Винятки становлять не лише ті, у яких може бути аналогія-
освіта та системні обмеження, але також вер-
Окремі випадки, які автор не зміг пояснити. Автор створює три групи, в яких залишилось e, 0, ch
є. Перший включає випадки, коли s і z
Критичні зауваження щодо ур-слов’янського закону про деназалізацію. 3
піти занурюватися в ', klamps' заболочений '(де легко занурюється над ним Kurschat LDW. l & S) тощо, і тому я хочу базову форму * klm для klesnqce
Друга група стосується випадків, коли z вперше з'явився слов'янським. Я не заперечую проти цього, тут це також менш важливо.
У третьому розділі автор складає випадки, коли звукові групи -es-, -cz- повинні містити ідентифікатор. Eii i). Аб. Треска, звичайно, важко оцінити; Але для мене цілком ймовірно, що це слово не є поєднанням ^ trem- та * ti-es-, як хоче Перссон Студії с. 153, Jokl 8. 9, але
drjagth 'посмикування, непосида' може об'єднати. Значення здаються мені занадто великими, особливо через очевидну етимологію drqg ^-
Ксл. chrqstbkb 'хрящ' тощо. належать до літ. kremsle 'knor-
pel ', як Міклошич Є. С. 90, концтабір Педерсен. 38, 394 i), Jokl с.14
хочете, кремле, але ви не можете ні з кремблів належного гриба-
мистецтво, Пфефльферлінг ', досі з кремт ^ кремсті' Бркелігес гризе 'частина.
kremsU і kremt розшифровуються як '^ krempsle та * krempt і продовжують належати російському коробiту' krmmen '
Критичні зауваження щодо ур-слов’янського Entnasalierangsgesetz. 5
оскільки Лескін пояснив тут не зовсім переконливо
Низький рівень присутній; однак є вагомі причини, що таке припущення не можна назвати невиправданим.
Після цього обстеження мені здається настільки зрозумілим, що не можна уникнути з Джоклом усіх випадків, коли -es-, -ez- на idg. -Ns-,
-nz- інтерпретувати. Зараз я збираюся розглянути приклади, на яких
Йокл прагне довести свій фонетичний закон, бер.
Ксл. hlazm 'помилка, скандал', hlaznh dss., російський hlazenh 'Spa-macher' U.S.W, зближує Jokl разом з ksl. hleda 'errare'. Але подібності значення тут недостатньо. Безсумнівно, ми можемо піти разом
Miklosich Lex. P. 30, J. Schmidt Vokalismus 2, 117 hlazm with russ.hlagj \ wruss. hlagij 'дурний', літ. blgas 'безсилий, слабкий', lett.blgsdss. об'єднати, що включає також групу слів, що включають в Йоханссоні
ЯКЩО. -2, 37 і далі, Вальде Є.В. 227 та z. Т. at Frellwitz E.W. 2 7S, Улен-бек Ай. E.W. 228 лікується. Таким чином, Wii має тут корінь
* tnl- подовжений різними k- та ^ -елементами. На відміну від цього, bledq належить blin bl