Походження - D; обробка - Юридичний словник
Визначення слова Філіація
| у партнерстві з Бауманн Юристи з питань комп’ютерного права |
Слово "рід" означає сімейні стосунки, які пов'язують людину з однією або кількома особами, від яких він походить. . Розмежуванням законних та природних приналежностей було відмовлено в указі № 2005-759 від 4 липня 2005 р. Цей текст встановлює, що відтепер, за наявності статусу відповідно до титулу, лише мати, передбачуваний батько, може діяти дитина або, залежно від обставин, чоловік або автор визнання. У зв’язку з цим в указі були визначені умови встановлення володіння державою. Материнство чи батьківство можуть бути встановлені на термін десять років: раніше цей термін був встановлений на тридцять років.
У випадку законної філіації ця ланка утворюється виключно фактом шлюбу батьків. У випадку природного зачаття, зачаття матері встановлюється шляхом позначення матері у свідоцтві про народження дитини, незалежно від того, чи вона перебуває у шлюбі, і без того, щоб моя мати повинна брати участь у процесі визнання. Судова декларація про батьківство бере свій початок з моменту народження дитини, так що мати виправдано вимагає, щоб батько виплачував свій внесок на утримання дитини із зворотною силою з дати її народження (Cass. 1st Civ. - 14 лютого 2006 р., BICC n ° 640 від 15 травня 2006 р.).
Філіація регулюється особистим законом матері в день народження дитини. Французький суддя за недоступні права (суперечка та пошук батьківства) застосовує норму колізійних норм та звертається до компетентного іноземного законодавства. Коли мати народилася в Алжирі і вона має громадянство цієї країни, у разі недоступності прав суддя повинен застосувати алжирське законодавство (1-а цивільна палата, 24 травня 2018 р., Апеляція № 16-21163, BICC n + 890 від 1 листопада 2018 р. та Легіфранс).
У випадку усиновлення, рішення, яке його проголошує, встановлює зв'язок між синами, а не волевиявлення усиновлювачів, яке, хоча і є необхідним, залишається недостатнім для його становлення. Циркуляр Міністра юстиції від 29 травня 2013 року (BOMJ n ° 2013-05 від 31 травня 2013 року) визначив наслідки для норм прийняття Закону про шлюб осіб тієї самої статі. Циркуляр нагадує, що в новій статті 6-1 Цивільного кодексу зазначено, що «Шлюб та усиновлення дитини мають однакові наслідки, права та обов'язки, визнані законом, за винятком тих, що передбачені у розділі VII книги 1 цього кодексу, чи є подружжя чи батьки протилежної статі або однієї статі. "
Відповідно до статей 8 та 14 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Касаційний суд постановив, що єдине зазначення імені матері у свідоцтві про народження дитини встановлює його приналежність до матері ( 1-а цивільна палата 15 грудня 2010 р., Апеляція № 09-16968, LexisNexis, BICC № 7410 від 15 квітня 2011 р. Та Легіфранс). Зверніться до примітки мадам Галлуа, на яку посилається нижче в Бібліографії.
Для застосування цих положень вище не потрібен документ, що посвідчує особу, і не проводиться розслідування. Цим Законом була створена Національна рада з питань доступу до особистих джерел, роль якої полягає, зокрема, після забезпечення того, щоб вони підтримували своє прохання, спілкуватися з особами, зазначеними в 1 ° статті L. 147-2 Кодексу. соціальних дій та сім’ї, особа народженої матері. Проконсультуйтесь на сайті "Легіфранс", указом № 2003-671 від 21 липня 2003 року, прийнятим для застосування статті L. 147-11 кодексу соціальної акції та сімей, що стосується умов обробки та збереження Національною радою з питань доступу до особистих джерел інформації та інформації, необхідної для доступу до особистих джерел. Закон від 22 липня 1922 року про видалення в свідоцтвах про народження природних дітей посилань на батька чи матір, коли вони невідомі або не названі, був скасований Законом 2007-1787 від 20 грудня 2007 року про закон про спрощення.
Однак запит на генетичну експертизу, який може виявити батьківський зв’язок між дитиною та третьою стороною, передбачає, щоб визнати прийнятним, вчинення цією дитиною дії у пошуках батьківства, яку вона лише має право здійснювати . (1-а цивільна палата 19 вересня 2019 р., Апеляція № 18-18473, BICC № 916 та Легіфранс). Див. Примітку від М.М. Жан Гарріг та Антуан Гузель, преподобний юр. чол. та сім. 1 листопада 2019 р., с.28.
Оскільки біологічні експертизи у питаннях батьківства переслідують ту саму мету і представляють, завдяки науковим розробкам, подібну надійність, доказ батьківства може бути результатом порівняльних досліджень крові (1-а цивільна палата, 12 червня 2018 р., Апеляція No 17-16793, BICC n ° 891 від 15 листопада 2018 р. З приміткою SDR та Legifrance). Див. Також: 1-а цивільна палата, 8 червня 2016 р., Апеляція № 15-16696, Бюл. 2016, I, № 131 та примітка пана Джеремі Хассьє, AJ. Сім'я, 2018, с.397.
У справі, в якій особа звернулася з позовом, з одного боку, оскаржуючи батьківство стосовно особи, яка її визнала, а з іншого боку, під час судового встановлення батьківства іншої особи щодо неї, Перша палата нагадала, що строк позовної давності має тенденцію захищати правову визначеність та права третіх сторін, тому такий строк позовної давності не суперечить статті 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Суддя першої інстанції повинен визначити, чи конкретно у справі, яка йому передається, виконання встановлених законом строків позовної давності не є непропорційним щодо законної мети, що переслідується, і, зокрема, чи має бути досягнута справедлива рівновага між конкуруючими на кону державні та приватні інтереси. (Громадська палата від 21 листопада 2018 р., апеляція № 17-21095, BICC № 899 від 1 квітня 2019 р. та Легіфранс) Див. примітку пані Меліни Душі-Удо, JCP. 2019, вид. G. ii, 41.
Апеляційний суд не міг дозволити згадування "біологічного батька" у свідоцтві про народження дитини і, таким чином, створити нову категорію, якої немає у французькому законодавстві (те саме рішення).
Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу, за винятком випадків, коли вони обмежуються законом протягом іншого періоду, дії, пов’язані із вчиненням смертної справи, передбачаються десятьма роками з дня, коли особа була позбавлена статусу, який вона вимагає, або вона почала користуватися, держава, яка їй оспорюється; що стосовно дитини строк позовної давності зупиняється під час її неповноліття: отірний строк позову про позов про батьківство, поданий повнолітньою дитиною, є в день її повноліття (1-а палата цивільних справ 9 листопада 2016 р., апеляція n ° 15-25068, BICC n ° 859 від 1 квітня 2017 р. та Легіфранс).
Перша палата вже постановила, що якщо особа має тридцять років від повноліття, щоб оскаржити своє походження, вона, таким чином, має процедури, що дозволяють привести її правову ситуацію у відповідність з біологічною реальністю. З цього Апеляційний суд зміг зробити висновок, що порушення права на повагу приватного життя не є непропорційним щодо законної мети, що переслідується, і що, визнавши позов про встановлення батьківства неприйнятним, а отже, і прохання про біологічної експертизи, отже, він не знехтував вимогами Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1-а цивільна палата, 5 жовтня 2016 р., апеляція № 15-25507, BICC № 858 від 15 березня 2017 р .; ця ж Палата від 7 листопада 2018 року, апеляція № 17-25938 та Легіфранс). Зверніться до приміток Mad. Інес Галмайстер, Д. 201, сом. с.2062 та містера Джеремі Хассьє. AJ. Сім'я 2018, с.685.
Практична інформація про таємні пологи доступна на сайті Служба-Публіка. Основними порушеними питаннями є: оборотність секретності, надання інформації, влаштування дитини, підтримка жінки та витрати на проживання. Дитина, чия мати просила зберегти таємницю його особи, яка була передана службі соціального захисту дітей і яка пройшла повну процедуру усиновлення, є державною палатою. Отже, подружжя, що заявляє, що є їхніми дідусями та бабусями по матері, які заявили про добровільне втручання в процес, виступивши проти усиновлення та сказавши, що вони хочуть взяти на себе відповідальність за дитину, визнаються неприйнятними як якісні для втручання. (1-а палата цивільних справ 8 липня 2009 р., Апеляція № 08-20153, BICC № 715 від 1 лютого 2010 р. Та Легіфранс).
З цього часу в Указі № 2005-759, який відбувся 4 липня 2005 р., Реформована філіація. Він був ратифікований Законом № 2009-61 від 16 січня 2009 р., За винятком 5 ° II статті 20, який він скасував. Він реорганізував главу Цивільного кодексу, присвячену цій частині нашого закону. У ній наводяться наслідки відмови від понять законної філіації та природної філіації. Він гармонізує умови встановлення батьківства. Незалежно від того, чи є мати заміжньою чи ні, материнські подружжя встановлюються шляхом єдиного позначення матері у свідоцтві про народження дитини. Отже, незаміжня мати більше не вимагає, як це було в минулому, процесу визнання.
Згідно зі статтею 311-17 Цивільного кодексу добровільне визнання батьківства чи материнства є дійсним, якщо воно було здійснено згідно з особистим законом його автора або з особистим законом дитини. Позов щодо оскарження визнання батьківства повинен бути можливим як за законом автора останнього, так і за законом дитини, і що прийнятність позову повинна оцінюватися у світлі двох законів. Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу, французький суддя за недоступність прав повинен застосовувати колізійні норми та шукати компетентного іноземного права. (1-а цивільна палата 15 травня 2019 р., Апеляція № 18-12602, BICC № 910 від 1 листопада 2019 р. Та Легіфранс).
Якщо іноземне законодавство батька забороняє будь-які позови щодо батьківства, спрямовані проти чоловіка, який одружився на дату зачаття дитини, французький суддя юридично вирішує, що як тільки вони позбавлять дитину права встановлювати батьківська приналежність, ці положення слід вважати суперечить французькому міжнародному громадському порядку (1-а цивільна палата 26 жовтня 2011 р., апеляція № 09-71369, BICC n ° 756 від 15 лютого 2012 р .; та сама палата 27 вересня 2017 р., апеляція № 16 -19654, BICC n ° 875 від 1 лютого 2018 р. Та Легіфранс). Зверніться до примітки пані Елізи Віганотті, на яку посилається нижче в Бібліографії.
Дворічний строк, передбачений в попередній статті 3, пункт 3, Цивільного кодексу для позову щодо батьківства, є попередньо визначеним періодом, який, якщо він ще не застосовувався під час існування меншості, починається з вік повноліття дитини, навіть коли цій дії передує або супроводжується дія, що оскаржує визнання (1-а палата цивільних справ 12 травня 2010 р., апеляція № 09-10636, BICC n ° 728 від 1 жовтня 2010 р., Lexis -Nexis та Legifrance) . Див. Примітку М. Шенеде, на яку посилається Бібліографія нижче.
Стаття 331 Цивільного кодексу дозволяє суду, який розпочав позов з метою встановлення батьківства, у разі необхідності винести рішення щодо здійснення батьківських повноважень, внеску в утримання та виховання та присвоєння імен. Не перевищуючи своїх повноважень або нехтуючи положеннями статті 372 Цивільного кодексу, Апеляційний суд, сказавши, що М. З. є батьком дитини, вирішив на його прохання, що батьківські повноваження здійснюються спільно з матір’ю. .
Відповідно до статей L. 331-8 та D. 331-4 Кодексу соціального страхування, відпустка у зв'язку з батьківством є відкритою через батька дитини, оскільки існує законне посилання на батьківство. Ці тексти виключають будь-яку дискримінацію за ознакою статі чи сексуальної орієнтації та не порушують права на сімейне життя. Підписання PACS не надає жодних прав гомосексуальному партнеру матері дитини. Перевага відпустки по батьківству через відкриття батьківського зв’язку з батьком дитини є відкритою. Ці тексти виключають будь-яку дискримінацію за ознакою статі чи сексуальної орієнтації та не порушують права на сімейне життя. Отже, партнер матері не може вимагати вигоди у відпустці по батьківству (2-а цивільна палата, 11 березня 2010 р., Апеляція № 09-65853).
Перша палата цивільних справ Касаційного суду постановила, що угода про сурогатне материнство, укладена між передбачуваними батьками та сурогатною матір’ю, вже не є перешкодою для транскрипції свідоцтва про народження дитини, яка народилася за кордоном, що випливає з такої угоди, за умови що свідоцтво про народження не є ані нерегулярним, ані фальсифікованим і що заявлені в ньому факти відповідають дійсності у значенні статті 47 Цивільного кодексу (1-а палата цивільних справ 29 листопада 2017 р., апеляція № 16-50061, Легіфранс).
Бібліографія