Права людини в Україні Поліція, ваш ворог і мучитель
Вони хронічно недоплачені, корумповані та схильні до насильства. Українські міліціонери тероризують населення - іноді аж до смерті.
У 2011 році 900 000 людей в Україні стали жертвами катувань та насильства в міліції. Зображення: ап
КИЇВ таз | Сотні сторінок документів, акуратно та хронологічно подані у пластикові рукави в папці, а зверху - малюнок сумного на вигляд молодого чоловіка з коротко підстриженим волоссям: свідчення занадто короткого життя та запекла боротьба за справедливу справедливість.
"Це був мій Сергій", - каже Соя Карпіленка. Тут, у малообладнаному конференц-залі Державного науково-дослідного інституту Кванта у Федоровій вулиці неподалік від центру української столиці Києва, мати трьох дітей хоче розповісти історію свого старшого сина. Робоче місце Сожі знаходиться всього за п’ять хвилин ходьби від Олімпійського стадіону. 11 червня там відбудеться перша з кількох ігор чемпіонату Європи: Україна проти Швеції. Очікуються десятки тисяч туристів.
Сергій помер 7 листопада 2011 року у віці 27 років у київській лікарні. «Держава вбила його, - каже 55-річний хлопець, і на мить намагається заспокоїтись.
Міліція та ЕМ
За даними МВС України, загальна кількість поліцейських у країні становить 357 000. З них 33 000 - це так звані сили внутрішньої безпеки. У 2011 році бюджет Міністерства внутрішніх справ становив еквівалент 1,1 млрд. Євро; цього року заплановано 1,7 млрд. Євро.
Щоб виграти чемпіонат Європи з футболу (8 червня - 1 липня 2012 р.), Україна зіграє у чотирьох місцях: у Львові, столиці Києві, у Харкові та Донецьку. Перші два матчі відбудуться 9 червня в Харкові та Лемберзі - там з поєдинком Німеччина - Португалія - а фінал відбудеться на київському Олімпійському стадіоні. Понад мільйон шанувальників очікується лише в Києві. (taz)
У 2004 році Сергія заарештували за крадіжку стільникового телефону та жіночої сумочки. Хоча правопорушення неможливо довести без сумніву, він засуджений до чотирьох з половиною років в'язниці. У 2008 році він був звільнений, знову переїхав до сім'ї та відновив роботу слюсарем.
Він потрапляє в реанімацію
21 грудня 2009 року жінка повідомила про викрадення мобільного телефону. 26 грудня Сергія викликали в міліцію і ввечері він не повернувся додому. Сої потрібно кілька днів, щоб дізнатись, що її син перебуває в ізоляторі. У наступні місяці вона лише зрідка спілкувалася з ним по телефону.
21 квітня 2010 року Сої зателефонували з лікарні. Сергій перебуває у реанімації, а в двох операціях видалено селезінку та частини легені та нирки. Соя може принаймні бачити Сергія в клініці, хоча і лише через скло. Його охороняють кілька людей і в наручниках. "Я не могла витримати зору, не розплакавшись", - каже вона.
Наприкінці квітня Сергія перевели назад до слідчого ізолятора. Майже щодня він повідомляє матері про нестерпний біль і хворіє на запалення легенів. Соджа пише адміністрації в'язниці, що пальці болять, але вони не бачать причин для спеціального лікування.
У лютому 2011 року Сергія знову засудили до чотирьох з половиною років позбавлення волі. За допомогою адвоката Соя дізнається подробиці про агонію, яку пройшов Сергій як відразу після арешту, так і під вартою. "Його знову і знову жорстоко знущали, щоб він, нарешті, міг зізнатися", - говорить Соджа.
Доля Сергія - не поодинокий випадок. За часів президента Віктора Януковича, якого місяцями критикували за нелюдське поводження з колишнім прем'єр-міністром Юлією Тимошенко, країна перетворилася на самодержавний режим. Серйозні порушення прав людини - це порядок денний. Звичайні методи варіюються від ударів предметами та ударами ногою, ланцюгів до нагрівальних труб та надягання протигазів до ураження електричним струмом.
Кожна 50-та людина є жертвою міліції
Тільки за минулий рік опитування Асоціації українських правозахисників з метою спостереження за порушеннями прав (UMDPL) показують, що близько 900 000 людей в Україні стали жертвами катувань та насильства з боку членів міліції, так назвали поліцію країни. З населенням 45 мільйонів це був би кожен 50-й українець. "Реальна кількість може бути ще більшою", - каже Олег Мартиненко, старший представник UMDPL.
У своєму першому житті Мартиненко 20 років працював у званні полковника в цій міліції - тюремним психологом та викладачем в Харківській міліційній академії. З 2006 по 2008 рік він був радником тодішнього, який зараз перебуває у в'язниці, міністра внутрішніх справ Юрія Луценко. Потім 46-річний хлопець перейшов до моніторингової групи за порушення прав людини, що базується в Міністерстві внутрішніх справ. Коли через два роки це було розпущено, він заснував UMDPL.
Мартиненко звинувачує кілька причин у жорстокій поведінці багатьох правоохоронців. Так звані правоохоронці зазнають величезного тиску, щоб довести максимально можливий рівень роз'яснень. Тому що лише так можна отримати підвищення. Але тим часом більше не перспектива чергової зірки на плечових дошках перетворює багатьох міліціонерів на мучителів у формі. «У 2010 році 80 відсотків усіх інцидентів були пов’язані з корупцією. Правоохоронці намагаються отримати гроші, як би там не було », - каже Мартиненко.
Це не дивно, оскільки всі працівники міліції хронічно недоплачують. Підстаршина заробляє еквівалент лише 120 євро, лейтенант 180 євро і майор 350 євро на місяць. Спосіб фінансового звільнення передбачуваних злочинців завжди дотримується однакової схеми. Одну людину заарештовують і змушують зізнатися, використовуючи зловживання та тортури. Тоді кажуть, що ви можете дозволити справі відпочити за певну суму грошей. Зацікавленій особі дозволено зателефонувати своїм родичам, які викликають його.
Ще однією причиною умов перебування на дільницях міліції та в місцях позбавлення волі є те, що винні, як правило, не несуть відповідальності за свої дії. Якщо, всупереч очікуванням, міліціонер опиниться в суді, він буде покараний не за тортури, а за порушення своїх обов'язків. У 2011 році лише 78 правоохоронців були засуджені за насильство.
Залишається з’ясувати, чи буде міліція заробляти гроші на футбольних уболівальників
Нещодавно була створена комісія для боротьби з корупцією в міліції. Вона почала з покарання за отримання хабара. "Ми не зможемо нічого досягти лише цим", - каже Мартиненко. Якби це залежало від нього, усіх правоохоронців було б звільнено, і їм довелося б пройти новий процес подання заявки.
Він наводить Польщу як позитивний приклад успішної реформи поліції. Там, не в останню чергу через тиск Європейського Союзу, за два роки корупція в поліцейському апараті майже зникла. «Але щоб створити тут також поліцію за європейською моделлю, нам потрібна буде фінансова підтримка з-за кордону та політична воля нашого уряду щось змінити. Але у нашого президента такої волі немає », - говорить він.
Марина Цапок, колега Мартиненка з UMDPL, не наважується передбачити, як поводитимуться міліція щодо десятків тисяч уболівальників під час чемпіонату Європи з футболу. Незважаючи на ризик пошкодити імідж України, деякі працівники міліції можуть спокуситися заробити на відвідувачах.
Соя Карпіленка, мати Сергія, не має великих грошей. Навесні 2011 року стан його здоров’я стрімко погіршувався. Запізніла пневмонія переросла в туберкульоз, і 27-річний хлопець також страждає на різні інфекційні захворювання. У травні Соя звернулася до Київської прокуратури. "Допоможіть мені вивести мого сина з в'язниці, ви зробили його там інвалідом", - йдеться в листі, в якому автор ще раз просить адекватної медичної допомоги для свого сина. І: «Жертвою катувань може стати кожен. Але чому ніхто не хоче брати за це відповідальність? І ніхто до цього не має нічого спільного? "
У жовтні Сергія знову госпіталізували. За допомогою родичів та друзів Соя вишкрібає 2000 гривень (еквівалент 200 євро) за ліки. Незабаром після цього Сергій помирає - від задухи. Розтин виявляє важкі деформації мозку - очевидно, результат масивних ударів по голові.
12 січня 2012 року апеляційний суд Києва посмертно визнав Сергія невинним. Чому вона продовжує боротися за свого сина, він і так мертвий. Відповідальний прокурор сказав їй, що такі, як він, просто сміття, говорить Сожа. Тепер вона хоче працювати над повною реабілітацією Сергія та покаранням його мучителів. «Знайомі мене попередили і сказали: нарешті, поклади цьому край, інакше вони теж вб’ють тебе. Але я не збираюся зупинятися », - говорить Сожа.